Органічні сполуки. Явище ізомерії. Теорія будови органічних сполук.

від якісного складу молекул;

від якісного та кількісного складу молекул;

від якісного та кількісного складу і від просторової будови молекул;

від якісного та кількісного складу , від просторової будови молекул та від взаємного впливу молекул

органічні сполуки не можна отримати з неорганічних;

валентність атома Карбона в С2Н6 дорівнює ІІІ;

не може бути речовин з однаковою формулою, але різною будовою;

для Карбону в органічних сполуках характерна валентність, що дорівнює ІV

йонний;

металічний;

водневий;

ковалентний

йонну;

металічну;

атомну;

молекулярну;

мають однакові значення молярних мас;

можуть розрізнятися за хімічними властивостями;

розрізняються за складом на одну або декілька груп СН2;

мають однакову загальну формулу для всіх членів гомологічного ряду

значення молярних мас;

фізичні властивості;

структурні формули молекул;

як якісний, так і кількісний склад молекул

С2Н2;

С2Н4;

С2Н5;

С2Н6

гомологи;

структурні ізомери;

геометрічні ізомери;

одна й та сама речовина