ОЗНАЧЕННЯ ЯК ДРУГОРЯДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ

А Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні.

Б Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.

В Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.

Г Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.

Д Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.

А Творчість завжди мрійна і тривожна.

Б Якою красивою є людина в праці.

В Усі ми дужі дружбою своєю.

Г Спадають млосно вечори липневі.

Д Тиха вода завжди глибока.

А То не хмара — біла пташка хмарою спустилась над царем тим.

Б Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.

В Не мати царя в голові — означає діяти нерозсудливо.

Г За царя не бачили часом і сухаря.

Д Крути не верти — царем не будеш.

А  Наше життя — бурхливий океан.

Б Роки життя не владні над тобою.

В Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Г Світло сонця розлилося по всьому степу.

Д Клен напроти кидав тінь на грядки.

А  Людина – найскладніша і найтонша система.

Б  У всякого своя доля і свій шлях широкий.

В  Людина праці перемагає все.

Г  Будь не тільки сином батька, а й сином народу.

Д Думка про землю будила Маланку по ночах.

А  І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.

Б  Не треба правду говорить цвітасто.

В  Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.

Г  Кава по-турецьки заполонила зали готелю.

Д  Вік звікувати – не в гостях побувати.

А Залишив Грицько думку вернутися повесні додому.

Б Капуста – то гарна, та качан гнилий.

В Вченому світ, а невченому тьма.

Г Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Д Жито гарне, та день малий.

А Залишив Грицько думку вернутися повесні додому.

Б Капуста – то гарна, та качан гнилий.

В Вченому світ, а невченому тьма.

Г Хоч буйна трава, та не для мого вола.

Д Жито гарне, та день малий.

А Не хвали кашу, коли просо не посіяне.

Б Сльози гарячими солоними струмками побігли по щоках дівчини.

В Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Г Розумний мовчить, коли дурень бурчить.

Д Творчість завжди мрійна і тривожна.

А  Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.

Б  Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.

В  В імлистій далині осяяні срібним промінням місячним стояли широкі лани золотого жита та пшениці.

Г  А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Д  Досвітні вогні переможні урочі прорізали темряву ночі (Леся Українка).

А  Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Б Стоять налиті сонцем дні.

В  В небі чистім і прозорім сонце сяє.

Г  А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі.

Д  Дні летять повні сонця й музики.

А  Пояснюють головні члени речення.

Б  Відповідають на одне питання, виконують одну синтаксичну функцію.

В  Залежать від одного слова у реченні.

Г  Обов’язково належать до однієї частини мови.

Д  Пояснюють присудок у реченні.