Підготовка до ЗНО. Українська мова. 27 питання

◊ Іноді кажуть, що бути щасливим – це вибір людини.

O А, як відомо, скільки людей, стільки світів.

□ Але чи так просто, не вагаючись, узяти щастя за супутника свого життя?

◙ Тож зрозуміло, що кожен витлумачуватиме щастя по-своєму: для когось щастя – це задоволення, втіха; щастя для інших – це добробут; хтось щастя розуміє як щасливий випадок, талан; а ще щастя – це радість.

∆ Поняття щастя стосується духовного світу людини.

У формі називного відмінка вжиті всі слова, ОКРІМ

◊ А проте ми намагаємося зрозуміти, як увесь цей світ влаштовано, і яке наше місце в ньому.

O Ще в давнину люди намагалися збагнути природу Всесвіту, але їм не допомагали в цьому різні науки, зокрема математика.

□ Потрібна неабияка уява, щоб оцінити його вік, розміри, шаленість і навіть красу.

◙ Ми живемо в незвичайному і загадковому Всесвіті.

∆ Місце, яке посідають у цьому безмежному космосі люди, може здатися мізерним.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні, позначеному

∆ Саме воно здатне переносити й передавати велечезний обсяг інформації з минулого у сьогодення і з сьогодення у прийдешнє.

O У слові – інтелект і розум народу, його ідеали, його прагнення, з нього починається і закінчується духовне життя людини.

◊ Ми пізнаємо світ не тільки через органи слуху, дотику, смаку, нюху, але й через слово.

□ У мові, що постійно збагачується, удосконалюється, відображаються культура народу, його побут, звичаї.

◙ Іншими словами зв’язок мови і мислення має свій конкретно-історичний вияв для кожного народу.

Однорідні додатки є, в реченнях, позначених

∆ Калина — це той символ безсмертя, невіддільний від життя, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї.

O Калина — це символ рідної землі, отчого краю, батькової хати.

◊ Козак умираючи на чужині, просить «насипати високу могилу», посадити в «головах червону калину».

□ У розлуці з цими неоціненними вартостями ми тужимо, згадуємо калину, і вона співпереживає разом із нами.

◙ Козак у похід готується, і думи важкі обступили його.

Цитати є в реченні, позначеному

∆ Коли квіти відцвітають, вітер розносить насіння далеко-далеко.

O Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди цвіте, тому люди вплели її до віночка, як символ нескореності та довголіття.

◊ Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, її називають у народі деревцем.

□ Впліталося до віночка багато квітів: чорнобривців, ружі, деревію, любистку, волошки, ромашки.

◙ Найпочесніше місце належало деревію.

Неоднорідні означення є в реченні, позначеному

∆ Принцип, що зветься реверберацією, використовується нині при будівництві

концертних залів, театрів, тощо.

O Справжня луна живе не лише в лісі чи горах, а й у закритих приміщеннях.

◊ Це спеціально вбудовані в товщу кам’яної кладки глиняні горщики.

□ У старовинних церквах Києва і сьогодні можна бачити отвори по колу купола – голосники.

◙ Вони «повертають» і підсилюють слухачеві звук співу чи молитви.

Складним є речення, позначене

∆ У процесі експерименту було підготовлено два варіанти повідомлення на одну й ту саму тему — правдиве й брехливе, які надрукували в газеті, передали по телебаченню й радіо.

O Німецький журнал «Шпігель» оприлюднив результати незвичайного дослідження.

◊ Висновок?

□ Телеекран — найкращий засіб маніпулювати громадською свідомістю.

◙ Після цього було проведено опитування яке виявило, що правду від брехні відрізнили 73% радіослухачів, 63% читачів і менше 50 % телеглядачів.

Однорідними присудками ускладнено речення, позначене

∆ За годину надрізане дерево без шкоди для себе дає близько літра «молока», яке, проте швидко загусає і гіркне на повітрі.

O Він за кольором та смаком нагадує молоко.

◊ Чи знаєте ви, що молочні дерева (алактодендрони) вирощують у країнах Центральної та Південної Америки?

□ При випарюванні липкого соку отримують подібну до воску речовину, з якої виготовляють свічки.

◙ При надрізі кори з дерева витікає солодкий сік.

Однорідні додатки є в реченні, позначеному

∆ Опівночі в усіх храмах дзвони відбивають 108 ударів.

O Бо вважається, що в людини є шість пороків: скупість, злість, дурість, легковажність, нерішучість, ненажерливість що кожен із них має 18 різних відтінків.

◊ Цікаві новорічні традиції у японців.

□ Чому саме 108?

◙ З кожним ударом дзвонів душа людини очищається від цих вад, а після останнього японці йдуть спати, щоб на світанку вийти на вулицю і зустріти новий рік із першими променями сонця.

Однорідні присудки є в реченнях, позначених

∆ Тюльпан був улюбленцем турків.

O З давніх-давен жителів сходу чарувала ця оригінальної форми квітка.

◊ Перси називали її «дюльбаш», що означало «турецька чалма»; у нас вона відома під назвою тюльпан.

□ Його оспівували перські поети, а один із них — Гафіз, стверджував, що, з ним не може зрівнятися навіть троянда.

◙ Щороку вони влаштовували свято на честь цієї чарівної квітки.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному

∆ Традиційна українська родина була великою: під одним дахом мешкало кілька сімей різних поколінь.

O Людське життя має бути щасливим, а крихке сімейне щастя складається з багатьох факторів і стосунків.

◊ Правда, і тоді Кайдашева сім’я зустрічалася не тільки в літературі.

□ У народному побуті ці типи взаємин регулювалися відповідними звичаями, ритуалами, нині забутими.

◙ Мир у домі панував лише тоді, коли стосунки батьків і дітей, дідів і онуків, свекрухи і невістки, тещі й зятя, були гармонійними.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному

∆ Традиційна українська родина була великою: під одним дахом мешкало кілька сімей різних поколінь.

O Людське життя має бути щасливим, а крихке сімейне щастя складається з багатьох факторів і стосунків.

◊ Правда, і тоді Кайдашева сім’я зустрічалася не тільки в літературі.

□ У народному побуті ці типи взаємин регулювалися відповідними звичаями, ритуалами, нині забутими.

◙ Мир у домі панував лише тоді, коли стосунки батьків і дітей, дідів і онуків, свекрухи і невістки, тещі й зятя, були гармонійними.

Пунктуаційна помилка є в реченні, позначеному