Підсумкова контрольна робота

на бабусиному обійсті, заспівав про маму,з далекого краю

дуже цікава лекція, сумно курличуть журавлі, на зоряному небі

бездонна широчина, голі віти в дуба, змістовна відповідь

відомий вірш про матусю, чудовий осінній день, блакитні очі дівчини

Мишко з Дмитром будуть учитися.

Оленка вчасно закінчила писати.

Десятки людей почали підспівувати

Ми з тобою будемо радіти

Там Довженкові кінокадри проросли на віки дубами.

Без трудів не їстимеш пирогів.

На кожну голову приходить своя хуртовина.

Я по тонкім льоду до тебе знов дорогу віднайду.

...ніч над Дніпром

...лагідна ніч.

...ніч закутала землю.

...ніч - ніби картина.

Він думає не тільки розумом, а й серцем.

Будуть дитя колисати соколи, соколи.

А він візьми та й скажи всю правду.

Про нього останнім часом ні слуху ні духу.

Український транспортний літак Ан-225 " Мрія" встановив сотню світових рекордів.

В море впало кілька здорових важких крапель дощу.

В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки.

Тиха липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

Потім, думка шугнула в Україну, у тихий зелений куточок над сріблястою Сулою

Дівчина була невеличка на зріст, але рівна, гнучка, довгобраза, повновида.

Тихі конвалії, ніжні і білі, вже не розплющують срібних повік.

Одягнувши шапку, кошовий махнув рукою - і вмить сотні весел, ударивши в прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою.

Козацька рада в Чигирині вимагала повернути козацькі вольності, та було вже пізно.

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив.

Я хочу встати вранці, на зорі.

Андрій, Данилів син, звичайним став шевцем.

Ми, наївні, усе ще вірили, що з ними можна про щось домовлятися...

Осіннє небо дивиться на Львів - шляхетних мурів профіль старовинний.

Сам непоганий художник, Сошенко з величезним довір'ям і піклуванням ставився до Шевченка.

Куди ж душа між буднями кочує, марнуючи відпущений їй час?

За хворостяними тинами, у веснянкуватих вишняках, то сумують, то веселіють біленькі й блакитні хати.

Та, може, світ тому я полюбив, що Україна є у цьому світі.

Маленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим місяцем.

Тече вода в синє море, та не витікає; шука козак свою долю, а долі немає.

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

У колективі Ярослава знали як доброзичливу людину.

Старшина мінометної роти Вася Багіров був з тих людей, що для них війна вже давно стала звичайною справою.

Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер

Смутний і виснажений, став він підніматись на гору.

Хто, окрім тебе, любий, допоможе мені?

У кімнаті дівчата сиділи, замислившись.

Заплакавши, Оксанка вибігла з кімнати.