підсумкова контрольна робота

А Дзвін шабель, моя країна, мрією осяяна;

Б пісня мамина, синь гаїв, шепіт і зітхання;

В міниться і лине, снишся йому, на морозі;

Г у радості, блакитне небо, хмари пливуть.

А Сьогодні сяє сонце.

Б Темна ніч вкрила все місто .

В Багато слів написано пером.

Г Вороний не вагається, скаче прямо на Всеволода .

Чемних людей поважають і називають культурними.

Вислови вітання, вибачення, прохання, подяки допомагають спілкуватися зі старшими і ровесниками.

Вихована людина не буде на весь автобус розмовляти по мобільному телефону.

Нерідко підлітки спілкуються жаргоном, а це так не пасує до їхньої гарної зовнішності!

Мама варить смачний кисіль з малиною .

Вона гарненько заварює чай з малиною.

Кращих ліків, ніж калина та малина, годі й шукати!

Пишаються кетяги на калинових кущах.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахуче зацвіта.

Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

Чорта крути за хвіст, а він радий: довший хвіст виросте.

Історичні факти лишаються фактами, їх можна по-різному пояснювати, але не замовчувати.

Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє.

Плачуть дощі в снігах, просять вітри спочину і розбивають в прах зоряну павутину.

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав.

Планета сива над віками крутиться, минають дні, і пахне сіножать.

2

3

4

5

Осінні дрібні дощі падали на сумовито принишклу землю і зелено потемніли води в озерах,коли Михайло і Соломія попрощалися з лісником.

Все стрепенулося і вже широкою чарівною музикою зашумів дощ,що не співав давно.

Думав є велике право одпочить під лавром світу всім,хто в тій війні жорстокій ніс страждання на плечах.

 А: «П».                 

 А: «П?»                 

 А: «П!»                

    «П!» - а.

   «П»,- а.

   «П?» - а.

Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти 

Дощ нарешті припинився і лагідне сонечко знову засяяло 

Котра зараз година і коли вже прибуде потяг?

"Чи бачили таке, - сказав батько і, помовчавши, додав: - Готовий хлібороб, одним словом."

"Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп."

"Яка ти розкішна, земле, - думала Маланка. - Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами."

"Васильку, а йди сюди-но, до мене! - гукнув з подвір'я батько, і зиркнув так швидко і несподівано."

Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Василь глибоко віддихається, бо попереду рубає валок Яків Кузло.

Мабуть,тому, що в юні роки не був таким щасливим, як нині,то й не помічав усіх приваб земної краси…

способу дії

міри і ступеня

часу

допустове

умови

В.Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України (Є.Сверстюк).

Сонце пішло на захід, від кленів лягли на дорогу тіні (О.Донченко).

Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою (Гр.Тютюнник).

У Києво-Печерській лаврі на них справили враження художні майстерні та друкарні, де виготовляли гравюри з зображенням звірів, птахів, різних пейзажів (І.Пільгук).

Червоним яблуком округлим скотився день, доспілий і тяжкий, і ніч повільним помахом руки широкі тіні чорним пише вуглем (М.Рильський).

Десь коні ржуть і глухо грають сурми (Л.Костенко).

Біле сонце низько пливло над обрієм і сліпило очі (Р.Іванченко).

Секунди йшли і складалися в хвилини (Ю.Яновський).

Повітря пахне торф'яним духом і весняним випаром сирих вільхових дров (Гр.Тютюнник).

Дрібний теплий дощ сіявся над зеленим простором степу і запинав далину сизим серпанком (Р.Іванченко).

Я люблю очима тишу цілувати

Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Мені осіння ніч короткою здається.

Зоря на небі рожева вже почала займатись

Холод стає помітнішим і помітнішим.

Григорію закортіло скупатися.

А Максим вийшов сухим із води

Комплімент повинен бути щирим.

Шлях лежить великий (О. Довженко)

І нехай наше життя буде чудесною піснею (І. Цюпа);

Поміж кленами була розчищена широка доріжка (М. Івченко);

Брянський лежав на палатці білий, спокійний, з ясним чолом (О. Гончар). '

Сад великий, але старий, запущений.

Хай я не люди, ну й Хома не чоловік

Яке багате й особливе весілля (В. Сидоренко)

 Мій поклик праця, щастя і свобода (І. Франко)

усміхнена від ранкового теплого ві­терцю

розмальовуючи безкраю просторінь неба 

  зокрема з морської пелени

яка захопила хмарки рожевим кольо­ром

Нікого тут нема, крім мене й господині

Люблю Дніпро - ріку свого дитинства.

 І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.

перед сурядним сполучником і ( й );

якщо зміст наступного речення невіддільний від змісту попереднього;

коли для обох простих речень є спільне не тільки повнозначне слово, а й неповнозначне.

і, та, але, хоч, то, бо, хай, мов, й;

або...або, то...то,хоч...хоч, не тільки...а й, не тільки...але й;

ні...ні, і, та, й, проте, зате,поки, аби.

Минулася буря - і сонце засіяло. (М. Рильський);

Морозом скувало степ - а потім враз розгасло. (О. Гончар);

Яке чудове море - і як легко дихається біля нього!

"Слово про похід Ігоря" - це перший художній твір давньої літератури дійшов до нас крізь віки.

Село розкинулось в зеленому вибалку, який збігав аж до річки.

Якщо ти прийдеш вчасно, я хотів би познайомити тебе з мамою. 

частини речення вказують на часову послідовність подій чи явищ;

друге речення розкриває або доповнює зміст першого;

друге речення вказує на причину того, про що говориться в першому реченні.

Якби я була зіркою в небі - я б не знала ні туги, ні жалю. (Леся Українка)

Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Л. Глібов)

Дерево міцне корінням - людина трудовим горінням.