Службові частини мови

А) 2

Б) 3

В) 4

Г) 5

Д) 6

А) начеб(то), тож(бо), якби(то), але(ж)бо

Б) тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)

В) тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)

Г) отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)

Д ) бо(ж), хоч(би), колй(б)то, цеб(то)

 А) Усе іде, але не все минає.

.

Б) То шумів зелений лист, то в вінку мінявся злотом ряст весняний.

В) Гарний хлопець, та не для мене.

Г) А в рум’янці така сила, що всі квіти погасила.

Д) Лице рум’яне, та серце кам’яне

А) 1, 2, 7, 9, 11

Б) 1, 7, 8, 11, 12

В) 2, 3, 8, 11, 12

Г) 5, 6, 7, 8, 12

Д) 1, 7, 9, 11, 13

А) Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Б) Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

В) (Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Г) Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

Д) (Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

А) іменник

Б) прийменник

В) прислівник

Г) займенник

Д) частка

А) (з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

Б) (на)прикінці, (в)наслідок, (на)зустріч, (по)біля

В) (з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

Г) (з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

Д) (по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

А) Мій рідний край, тобі відомі всі мої бажання.

Б) Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор край

села.

В) Україна – край калини в полі, верби при річках та лелек у високості.

Г) Не край мого серця, воно й так болить.

Д) Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій край.

А) поруч з, з-поміж, понад, між

Б) у зв’язку з, у, не, без

В) з метою, в, ані, до

Г) на чолі, від, для, чи

Д) з, за, на, хай

А) з дієприкметниками, які не мають при собі пояснювальних слів і виконують синтаксичну функцію означення

Б) з дієсловами, дієприслівниками, займенниками, числівниками, службовими частинами мови

В) з дієприкметниками, якщо вони мають пояснювальні слова

Г) з іменниками, коли при них є протиставлення

Д) з прикметниками, які виступають у реченні присудками

А) якщо вживається як префікс в іменниках-власних назвах

Б) з іменниками, прикметниками, займенниками, прислівниками, які у сполученні з не означають одне поняття

В) з підсилювальними прислівниками, незмінюваними присудковими словами, зі словами, що пишуться через дефіс

Г) зі словами, до складу яких входить префікс недо-

Д) з дієприкметниками, які не мають при собі пояснювальних слів і виконують синтаксичну роль означення

А) ні/за/що, ні/кроку далі, ні/до/розмови, ні/на/що

Б) ні/на/що, ні/би/то, ні/якому, ні/з/кого

В) ні/на/якому, ні/чий, ні/за/що, ні/на/йоту

Г) ні/скільки, ні/хто, ні/який, ні/в/чому

Д) ні/звуку, ні/пострілу, ні/з/ким, ні/ким