Річна контрольна робота з української мови

Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.

Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно

Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.  

А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.

Берізку, ніжну і струнку, цілує вітер кучерявий.

Дівчата працювали не покладаючи рук.

Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.  

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий,  забудь про вежі темної гордині.

А я не знаю нічого ніжнішого, крім берези.

Дівчата працювали не покладаючи рук.

Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий,  забудь про вежі темної гордині

це чудова можливість поринути у минуле

екскурсоводом було наведено невідомі факти про неї

усі експонати вразили нас своїм різноманіттям

уважно слухайте гіда, робіть короткі записи

хлопці зацікавили розлогі столітні дуби

нас здивував таємничий Мотронинський монастир

запам'яталося місце освячення гайдамацької зброї

сповнюєшся дивовижною силою козацького краю

прості й складні;

повні й неповні;

поширені й непоширені. 

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий,  забудь про вежі темної гордині.

Подув пустотливий вітрець, той віщун світання.  

Дівчата працювали не покладаючи рук.

Восени, у період дощів, у лісі дуже незатишно

а) залежать одне від одного, але відносяться до різних слів у реченні;

б) відповідають на одне і теж питання, виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком;

в) супроводжуються лише узагальнюючими словами.

а) Будь щаслива та здорова, чорноброва! (М. Вороний).

б) Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський).

в) Бажаний гість, тебе я бачить рада, Геральде, син Сігурда, сміливий князь. (І. Кочерга.)

г) У нас, панове, поки козак не випишеться з коша чи з куреня, то слухай січової старшини…(П. Куліш).

а) граматично пов’язані з членами речення;

б) граматично не пов’язані з членами речення і виражають ставлення мовця до висловленого; 

в) несуть нову інформацію у реченні;

г) вимовляються підвищеним тоном, у повільному темпі.

а) Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко)

б) Ніч. Тиша. Біле поле…(В. Сосюра)

в) То музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина… (Л. Костенко)

г) Тут почув я голос брата: «Щось ти носом став клювати!» (Г. Бойко)

а) іменником у кличному відмінку або в називному в значенні кличного;

б) дієсловом;

в) прикметником або дієприкметником;

г) будь-якою частиною мови.

Серпень з вереснем схрестили довгі шпаги несмертельні.

Поетичність жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима річка без води, повноводність – без глибини, душа – без дихання.

Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.

Розсипає в прах піраміди, а зерно колоситься, і минають століття, зникають народи, тільки зерно залишається.

радість

 впевненість

невпевненість

жаль, тривогу

коми між однорідними членами речення

 коми між частинами складного речення

 коми для виділення порівняльного звороту

коми для виділення вставного словосполучення

з'єднані протиставними сполучниками;

з'єднані повторюваними єднальними (розділовими) сполучниками;

 з'єднані розділовими сполучниками

з'єднані одиничними єднальними сполучниками

Біля хати зашуміли внуки – радість і надія у житті.

 Реве, стогне хуртовина, котить, верне полем.

У саду цвіли бузина і калина.

Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

Як підмет

 Як додаток

Ніяк не підкреслюються

Як обставина