Повторення в 9 класі

При згоді й малі справи міцніють, а при незгоді - великі занепадають

І став улюбленцем донбасівського полку цей бистрий і меткий, і радісний хлопчак.

Не то осені води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля.

Минулася буря - і сонце засіяло.

Морозом скувало степ - а потім враз розгасло

Яке чудове море - і як легко дихається біля нього!

Де ви працюєте й коли буде ваша відпустка?

Морозом скувало степ - а потім враз розгасло.

Чи то галич налетіла чорна; чи то гору турки обступили. 

коли, бо, тому що, щоб, не тільки...а й 

як, наче, неначе,немовби, немовбито, ніби

якщо...то, так...що, тоді...як, не тільки...але й

Де степ лежав рудою пустою, там поверхів орлиний змах.

Вітру на морі не було, проте клекотав сильний вітер

Прийде осінь - у засіках буде хліб золотий

Сонце обливало землю рожевим світлом і ніжно цілувало її. 

Холодні осінні тумани клубочаться угорі і спускають на землю мокрі коси.

Так швидко відцвіли кульбаби, б’ють зозулі у дзвони весни. 

Широкий, Дніпре мій, з тобою ми в розлуці.

Учітеся, брати мої, думайте, читайте.    

«Чого зажурився, мій любий козаче?» – питає дівчина вродлива.

св…ято, медв..яний, мавп..ячий

цв..ях, духм..яний, пір..я

торф..яний, матір..ю, об..єм

св..ято, р..ясно, черв..як

стіл..ці, піс..ня, нян.ки

різ..бяр, нен..чин, їдал..ня

лял..ці, сопіл..ці, міл..йон

котит..ся, черешен..ці, рибал..ці

Вітер верби нагинає, аж гілля ламає.

Росами умилось поле вранці, колоситись жито почало.  

Дідусь та рибалки почали вибирати сітку з моря.

Усе довкілля принишкло в чеканні вечора.

Якби я була зіркою в небі - я б не знала ні туги, ні жалю.

 Заграли знов - ще гірш нема ладу!

Дерево міцне корінням - людина трудовим горінням.

сурядного

безсполучникового

підрядного

З цією ідеєю він звертається до нації, щоб та схаменулася, стрепенулася

У поезії "Святиня" автор сумує з приводу того, що "довго, довго на Вкраїні сонечко не сходить..."

На картині А. Монастирський зобразив козака, де він тримає в руках шаблю, що бачила багато походів.

доказувати теорему, самий кращий, заставити вміти

сплатити за послуги, порядок денний, ставитись з повагою

 виразити вдячність, спортити приладдя, на заключення підкреслив

 Блукає вечір в чистім полі, допоки захід не згорів 

 Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали 

Хоч була осінь, а день видався теплий, погожий

 Бур’ян знищили — урожай підвищили 

Дерево міцне корінням, а людина друзями 

Не то осінні води шуміли збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля

 І зацвітуть червоні маки на тих столочених полях, де люди вбиті в час атаки довіку житимуть в піснях

Летить земля, кричать лелеки, і зорі падають до ніг 

Я з піснею нічого не боюся, бо час її не подолав в бою 

Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються

 Нехай не знає втоми та рука, що добре зерно в добру землю сіє

Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає

Людина повинна вірити, що незрозуміле можна зрозуміти…

 Я син народу, що вгору йде…

Хоч вітри ідуть супроти, та незламні наші крила 

Снігу насипало багато, так що до села добратися було нелегко.

Старі дуби, спасибі вам за осінь…

 Найбільше ми, мабуть, любимо лелек тому, що вони символізують любов до рідної землі

Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори 

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої 

Займався пишний січневий ранок

 І вітер з моря шле солоний теплий дух.

 Вранішнє мідне сонце з’явилось на небі.

Руда, дбайлива і неквапна осінь у вулик тиші спогад принесе.

Щоб шанувати, треба мати талант, щоб заздрити – таланту не треба.

Кому вдалося раз збрехати, тому вже віри більш не ймуть.

Душа пройшла всі стадії печалі – тепер уже сміятися пора.

Ніч колихала так ласкаво, проте не спалося ніяк.

подуває легкий вітерець.

 вечір доволі холодний.

у небі жодної хмаринки.

 море виграє хвилями.

На зеленій траві біті чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.

Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.

Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Людство не усвідомить себе як єдине ціле, не буде йому добра.

Складне речення із сполучниковим сурядним та підрядним зв'язками

Складне речення із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв'язками

Складне речення із сполучниковим сурядним, підрядним та безсполучниковим зв'язками

Складне речення із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв'язком