Повторення. Другорядні члени речення

Пояснюють головні або інші другорядні члени й синтаксично залежать від пояснювальних слів

Вони не виконують важливу роль

Характеризують підмет за дією

Означають дійову особу чи предмет

Чи доводилося вам бути на морі?

Черниш наказав розвантажити коней.

Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.

Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.

І квіткою, й калиною цвісти над ним буду.

Не треба правду говорить цвітасто.

Лискуче срібло роси починає тремтіти синім туманцем.

Кава по-турецьки заполонила зали готелю.

Людина – найскладніша і найтонша система.

Марія принесла квіти з лісу

У всякого своя доля і свій шлях широкий.

Думка про землю будила Маланку по ночах.

Історія – це святая святих народу.

Життя без книг – це хата без вікна.

Я так люблю сіяти.

Промені сонця пробивалися крізь серпанок вікон.

Море било й гризло його, як прибережну скелю.

 Одні тільки бажання творити добрі діла й зосталися при мені на все життя.

На площу вискочив осідланий кінь без вершника.

У млині стояв теплий, приємно солодкуватий запах свіжої кукурудзяної муки.

Вона вміла дуже добре куховарити.

Хворий зблід від нестерпного болю.

Цвіли під вікнами мальви.

Не спитавши броду не лізь у воду.

Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя.

Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака.

Одразу за парканом нашого двору починається велике узлісся.

 Тепер іду я без дороги, без шляху битого.

Попід горою, яром, долом, мов ті діди високочолі, дуби з гетьманщини стоять.

Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

Кулі прошивали повітря щоразу густіше.

Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

Не хвали кашу, коли просо не посіяне.

Залишив Грицько думку вернутися повесні додому.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Розумний мовчить, коли дурень бурчить.

додатком

підметом

присудком

означенням

додатком

обставиною

означенням

присудком