Повторення в кінці року про речення. Тире між підметом і присудком. Пунктограми в неповному реченні

Дитина років п’яти.

Байдики бити.

Не чути промови.

Вила хуртовина.

Дедалі більше сіріє тиша.

Чесне діло роби сміло.

Слово - не горобець, вилетить - не впіймаєш.

Гаснуть у плавнях комети, тихо вмирає ніч.

Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності (О.Гончар).

Усоте прославляю буйноту життя (Б.-І. Антонич).

Нема краси в завзятості безсилій... (Л. Костенко)

По селу застрибало відлуння цокоту сокири.

У травах коник, як зелений гном, на скрипку грає (М.Рильський ).

Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко).

Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко).

Невсипущі павуки тчуть серпанки і шовки (Л. Костенко).

Сурмлять у ріг чотири вітри в полі (В. Стус). 

Сонце почало допікати (Панас Мирний).

Нема села без болота.

Зорі пахнуть холодом.

Як швидко літо проминуло! 

Минулося, минулося, назад не поверне.

 Прийшла осінняя пора.

Але в цю мить баштан жовтіє понад яром.

Іменником

Прикметником

Займенником

Дієсловом

Мільярди вір зариті у чорнозем, мільярди щасть розвіяні у прах (В.Симоненко).

На третій день свят Гриць з Григорієм вирушили до Хабаровська (І. Багряний).

В мого роду — сто доріг, сто століть у мого роду. (І. Драч)

Я з Софією йдемо в ліс по гриби.

Ти був іще малий котигорошок. (М.Рильський)

В синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.

Широкі промені вдарялися об кам'яні плити, курилися золотим димом. (П. Загребельний)

Людські тривоги і боління я прагну в слово перелить. (М.Сингаївський)

присудок простий дієслівний

присудок простий іменний

присудок складений іменний

присудок складений дієслівний

кома, тире, крапка

тире, крапка, знак оклику

тире, кома, знак оклику

Тире, тире, крапка

Тут кожний камінь мій, і кожний подих мій (Л. Первомайський).

Діти є квітами життя, нашим майбутнім.

Та надiятись на цю людину справа марна (Ю. Збанацький).

Ялина також дерево хвойне.