ПОВТОРЕННЯ. Види односкладних речень. Неповне речення.

Надвечір дивізія увійшла в місто. (П. Панч)

 Люблю тебе, столице України. (В. Сосюра)

Одноманітно вистукували колеса на стиках рейок. (А. Головко)

Просто на південь ледь помітно миготіли вогники. (П. Панч)

Тихо в саду, тихо в місті.                     

Смеркалося, огнем кругом запалало.

За правду, браття, єднаймось щиро. 

Боїшся вовка – не йди до лісу.

Ніде не чуть людської мови. 

Забудь мене, пташко, забудь, не журись. 

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Сумно, сумно серед неба сяє білолиций. 

Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою.

Для добрих друзів відчиняю дім

Слався, наша Україно.

Докію Петрівну пересмикнуло.

З вічка картоплі набереш восени повне відро бара­болі (О.Гончар).

Пихатий дурному брат.

Вовка ноги годують.   

Добре діло роби сміло

у якому наявний лише один головний член.

у якому немає другорядних членів речення;.

у якому пропущений член речення можна встановити з попереднього речення або із ситуації;

у якому відсутній один із членів речення;

Чимало часу проминуло.

Вашому – пособити можна, а нашому ніхто не зарадить.

На материній долоні лежить білосніжний уламок коралової гілки.

Українська пісня може кожне серце полонить.

односкладне, означено-особове;

односкладне, безособове.

двоскладне

односкладне, неозначено-особове;

1Г 2Б 3 Г 4Д

1А 2В 3Б 4Д

1А 2Б 3Г4Б

1А 2В 3Г 4Б

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл, під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл — під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл — а на ньому чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею — піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

обставина; 

підмет;

будь – який член речення.

присудок;

безособове речення;

називне речення;

означено-особове.

узагальнено-особове;

Закохану людину одразу помітиш. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 2-ї особи однини) 

Корені лікарських рослин перед сушінням промивали в холодній проточній воді. (розпов., просте, пошир., односклад., узаг.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу мин. часу множини) 

 Із глинища тягло холодом і запізнілою осінню. (розпов., просте, пошир., односклад., безособ., присудок вираж. особ. дієсловом, що має безособ. значення) 

Візьму собі твою співочу душу, а серденько словами зачарую. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 1-ї особи однини) 

За добро добром платять. 

З пісні слова не викинеш. 

Вище себе не підскочиш. 

Видно пана по халявах. 

 Не люблю осінньої ночі.

На полі одразу зчинився галас.

У тихій радості — журбі вклонявся вечір дневі.

Я йшов все далі й далі в глибину лісів

Виходжу в ніч.

Ми виїхали в ніч.

Збиралось на грозу.

Без труда нема плода.

неповні речення;

непоширені речення;

односкладні речення.

немає правильної відповіді

в неозначено-особовому реченні;

в означено-особовому реченні;

в узазальнено-особовому реченні;

у безособовому реченні.

Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. (Т.Шевченко)

Речення розпов., просте, пошир., односклад.. озн.-особ. Присудок вираж. дієсловом у формі наказ, способу 2 особи, однини.,неускладнене

Взимку та повесні Курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч. (Г.Тютюнник)

Речення розпов., просте, прошир., односклад., безособ. Присудок вираж. дієслівною формою на -но, -то.

Настій з бджіл на трояндовій олії вживали для поліпшення росту волосся. (В. Приходченко) Речення розпов., просте, пошир., односклад., озн.-особ. Присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу, мин.часу, множини.