Повторення вивченого .Односкладні речення. Неповні речення

А.Над степом промайнув легенькою тінню незрячий сон.

Б. В травні стихло навкруги.

В. .Ранок,оповитий тишею

Г. За бортом море

А. З росою в лузі не зів"яну.

Б. Відмикаю світанок скрипічним ключем.

В. Поговоримо думами тихо.

Г. Не поганьбімо ж бо ніколи міщанством романтичних шат.

А. Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти.

Б.Об цій порі знайшли їх трьох в оцій долині.

В. Нас зустрічають хлібом-сіллю.

Г. Йому скрутили руки.

А. Посадили над козаком явір та калину.

Б. Спочинь з дороги, брате.

В. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть.

Г. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

А. А ген там, виходьте!

Б. Гарно у таку пору в полі.

В. Сійте вчасно - матимете рясно.

Г. В тропіках темніє одразу.

А. Взимку та повесні Курінь відчинено з рану до вечора і цілу ніч.

Б. Яшкові не спалося.

В. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник.

Г. Відпочити б з дороги.

А. Лукії чогось не співається.

Б. Заморосило осінь у сльозу.

В. Як гарно пахне сіном молодим!

Г. Швидко розвиднілося.

А.Ще осені такої не було.

Б. Багато написано про красу буковинську.

В. На тисячах полотен відбито цей чарівний край гір і долин.

Г. Мені страшно.

А. Надворі було тихо, як у хаті.

Б. Віконця замуровано морозом.

В. Тихо скрізь і на серденьку тихо.

Г. Дітям спочатку було дуже чудно.

А. Словами серденька не одурити.

Б. Холодно надворі було.

В. З природою треба поводитись обережно.

Г. Тож відпустити дівчину негайно!

А. Щастя - то квітка незнаного краю.

Б. Зелений луг.

В. Немає на світі ні грому, ні вітру.

Г. Світ - не тільки ти.

А. Вірю в людину.

Б. Туманним досвітом вийшли на узлісся настороженого лісу.

В. Життю - ні кінця, ні начала.

Г. Свої мрії роздам солов"ям заповітним.

Тихо в саду, тихо в місті.                     

Смеркалося, огнем кругом запалало.

За правду, браття, єднаймось щиро. 

Боїшся вовка – не йди до лісу.

Ніде не чуть людської мови. 

Забудь мене, пташко, забудь, не журись. 

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Сумно, сумно серед неба сяє білолиций. 

Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою.

Для добрих друзів відчиняю дім

Слався, наша Україно.

Докію Петрівну пересмикнуло.

З вічка картоплі набереш восени повне відро бара­болі (О.Гончар).

Пихатий дурному брат.

Вовка ноги годують.   

Добре діло роби сміло

у якому наявний лише один головний член.

у якому немає другорядних членів речення;.

у якому пропущений член речення можна встановити з попереднього речення або із ситуації;

у якому відсутній один із членів речення;

односкладне, означено-особове;

односкладне, безособове.

двоскладне

односкладне, неозначено-особове;

1Г 2Б 3 Г 4Д

1А 2В 3Б 4Д

1А 2Б 3Г4Б

1А 2В 3Г 4Б

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл, під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку лежанка — поряд з нею піл — під протилежною стіною незграбний, нічим не засланий стіл — а на ньому чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

Це була невеличка, вимазана білою глиною комірчина. В кутку — лежанка, поряд з нею — піл, під протилежною стіною — незграбний, нічим не засланий стіл, а на ньому — чималий окраєць хліба. 

обставина; 

підмет;

будь – який член речення.

присудок;

Закохану людину одразу помітиш. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 2-ї особи однини) 

Корені лікарських рослин перед сушінням промивали в холодній проточній воді. (розпов., просте, пошир., односклад., узаг.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу мин. часу множини) 

 Із глинища тягло холодом і запізнілою осінню. (розпов., просте, пошир., односклад., безособ., присудок вираж. особ. дієсловом, що має безособ. значення) 

Візьму собі твою співочу душу, а серденько словами зачарую. (розпов., просте, пошир., односклад., неозн.-особ., присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу майб. часу 1-ї особи однини) 

За добро добром платять. 

З пісні слова не викинеш. 

Вище себе не підскочиш. 

Видно пана по халявах. 

Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. (Т.Шевченко)

Речення розпов., просте, пошир., односклад.. озн.-особ. Присудок вираж. дієсловом у формі наказ, способу 2 особи, однини.,неускладнене

Взимку та повесні Курінь відчинено з ранку до вечора і цілу ніч. (Г.Тютюнник)

Речення розпов., просте, прошир., односклад., безособ. Присудок вираж. дієслівною формою на -но, -то.

Настій з бджіл на трояндовій олії вживали для поліпшення росту волосся. (В. Приходченко) Речення розпов., просте, пошир., односклад., озн.-особ. Присудок вираж. дієсловом у формі дійсн. способу, мин.часу, множини.