Контрольна робота № 1. Повторення вивченого в 8 класі.

розповідні, питальні, окличні               

питальні, спонукальні, окличні

розповідні, питальні, спонукальні   

розповідні, окличні, спонукальні

розповідні, питальні, окличні         

питальні, спонукальні, окличні

розповідні, окличні, спонукальні

окличні та неокличні       

граматична основа якого складається з одного головного члена речення (підмета або присудка)

в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення

у якому наявна тільки одна граматична основа;

яке складається тільки з головних членів речення

Вивчаймо рідну мову.                                    

Не можна не любити рідної мови.

Мова об'єднує людей у національну спіль­ноту.

Люблю красу чарівного слова.

Сніжок припорошив землю.                          

Падає лапатий сніг.

Усюди засніжило.     

Біліє сніг.

Не доля вирішує – людина творить свою долю. 

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

Калина - символ України.                   

Люблю жовтогарячі чорнобривці.

Біля хати яскравіють мальви.      

Бережіть природу рідного краю.

спонукальне, просте, двоскладне, поширене

розповідне, просте, двоскладне, поширене

спонукальне, просте, односкладне, поширене

розповідне, просте, односкладне, поширене

Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами.

Схилились берези безлисті, а вітер у гаї завив.

Щирим золотом приснуло сонце з-під високих та чорних ялин, половинкою вирізалось на крайнебі.

На осінніх росах дозріває гречка.

Миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому пожить.

Хтось стиха завів пісню до нього пристав ще один голос.

Із серця виросла калина над хвилями  Дніпра злетіла пісня журавлина .

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

… і починав накрапати дощ

… і пригинав до землі дерева

 … і здіймав на дорозі куряву

… і розганяв чорні хмари

Тримай голову високо, та не задирай носа.

Бідняцька цнота краща від панського злота.

Бідність – не гріх.    

Бідному завжди вітер в очі.

Така доля кожної людини, що має справу з книжками.

Бібліографи, бібліологи, бібліотекарі майже ніколи не пишуть книжок.

Дівчина одриває голову від книжки, щоб подивитись, чи він жартує, чи ні.

Їй байдуже, що дивитись, аби дивитись (Із творів В. Домонтовича)

Вітальню вже засновано м'яким прозорим шовком, закидано мережаними стрічками, обсипано дрібними атласними трояндочками.

Мама з тітонькою шитимуть його власноруч.

Мама так раділа, що тітонька нарешті знайшла своє щастя.

Не тямлячись, рвонулася до спальні...

(Із тв. М. Павленко "Русалонька із 7- В...") 

Хто сьогодні діжурний?

На городі мене рвуть і до столу подають.

Сидить баба на грядках, уся закутана в хустках.

У давнину говорили, що лелека на хаті - це на щастя.

а)Навчись плавати.

б)Він малював.

в)Раділи діти.

г)Мрія здійснилася

1

2

3

4

Івась побачив прекрасну квітку серед тисячі бур'янів.

Ромашка - найпрекрасніша польова квітка

Він величав її трояндою, прекрасною квіткою.

Квітка розцвіла серед гострого каміння, прорізалась на світ Божий.

а) Ніч спустилася на землю, сіра, непривітна ніч.

б) Пролітають села, і сади, і міста, і шахти, і заводи…

в) Все усміхалося Ганнусі і небо, й квіти, й дерева, і озера, блакитні води.

г) Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

а) підмета;

б) присудка;

в) означення;

г) додатка;

д) обставини.

а) просте речення;

б) складне речення зі сполучниковим зв’язком;

в) складне речення з безсполучниковим зв’язком;

г) речення з прямою мовою.

а) Прийде тиждень вербовий - бери віз у дорогу дубовий.

б) Навколо тільки дрімучий тютюн, та мак, та кукурудзяні тополі й соняшники.

в) Мій давній друже, мушу я з тобою розставатися надовго…

г) Останні Іванові слова прозвучали, як здалось Ользі, непереконливо.

а) підмета;

б) присудка;

в) означення;

г) додатка;

художнього;

офіційно-ділового;

 публіцистичного;

конфесійного;

розмовно - побутового.

Я з тобою ще востаннє, може, поборюся. (В. Самійленко.)

Що, мій коню, що, мій добрий, годі гарцювати! (В.Забіла)

Двічі, мабуть, козакові не парубкувати… (Л. Глібов.)

Чому ж флейта не підкоряється мені, не грає? (В.Сухомлинський)

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

На диво птахи ще не відлітати у вирій.

Отже червень розпочинаються канікули!

То як вам земляки живеться? (В.Дворецька)

 Будьте з рідними ніжні й ласкаві. (М.Луків)

Місяць козацьке сонце .(Народна творчість)

 Крізь ці кущі здається ніхто не пробереться. (Н.Забіла)

підмет

додаток

не член речення

обставина

реплікою;    

словами автора;     

прямою мовою;

діалогом.

на щастя, безперечно, як відомо;

на радість, на жаль, на превеликий сором;

на біду, як на гріх, на лихо;

будь ласка, наприклад, очевидно.

При долині кущ калини нахилився до води.

Ой у лузі червона калина похилилася.

Червона калино чого в лузі гнешся?

Калина – символ України.

У шкільному саду ростуть такі дерева яблуні груші сливи.

Верба ліщина та береза першими прокидаються навесні.

У мішаному лісі ростуть листяні й соснові дерева.

Дуб горіх липа ці дерева мають найціннішу деревину.

У нас, до речі лінивих не люблять.

Мужність, як правило, скромна.

Сьогодні, видно, буде дощ.

а)головним

б)другорядним

в)будь-яким

г)ніяким