Правопис службових частин мови.

єднальні та розділові

розділові та зіставні

протиставні та приєднувальні

єднальні, розділові, протиставні

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника та займенника від інших слів.

Прийменник — незмінна повнозначна частина мови, що вживається для зв'язку однорідних членів речення.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що вживається для зв'язку частин складного речення.

Прийменник — незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

Незалежно/від, на/перед, з/під, за/ради, з/за.

По/між, згідно/з, під/час, в/продовж, з/поміж.

В/наслідок, до/вкола, в/здовж, на/вколо, що/до.

На/впроти, у/зв'язку/з, поруч/з, з/метою, з/посеред.

Бо, тому що, оскільки, якби, дарма що.

Бо, та, проте, начебто, ніби.

Але, мов, як, щойно, якщо.

Хай, ні...ні, ледве, й, однак.

Ледве, дарма, хай, нехай, бо.

Бо, тому що, у зв'язку з тим що, оскільки, через те що.

Коли, як, та й, через те що, коли б.

Як тільки, якби, аби, хоч, для того щоб.

Причинові, часові, умовні, мети, єднальні.

Часові, умовні, мети, порівняльні, розділові.

Причинові, часові, умовні, мети, допустові, порівняльні, наслідкові.

Часові, умовні, причинові, єднальні, допустові, з'ясувальні.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення.

Сполучник — службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник— службова повнозначна частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.

вказівні частки;

модальні частки;

модальні та вказівні частки;

питальні частки.

Це, ось, то;

не, ні, ані;

чи, то, мов;

хай (нехай), най-, б ( би ).

Довкола будиночків цвів бузок, і на білі стіни 

падала тінь від листя. (А. Панч )

Сонця ще не було видно, хоч далекі шпилі

вже рожевіли. (М. Коцюбинський)

Ліс шумів над ним тужливо, і плакав, 

і ревів. ( І. Франко)

Розчинилися двері, і через поріг переступила з 

повним відром Галя. (А. Шиян )

Шлях пролягав полями, через ліси і зарослі, бори і хащі. 

(Марко Вовчок)

Одцвітали яблуні, і тьмяні пахощі насичували 

повітря.(С. Скляренко)

Тут і ножиці, і шило, закрутка, пилочка, вилочка і кілька 

різноманітних ножів.(О. Копиленко)

А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і 

безкінечних берегах твоїх. (С. Плачинда )

не/боязкий, а хоробрий; не/до ладу; не/безпека, не/скошена;

не/сестрин; не/доорений; він не/має таланту; не/абихто; 

не/далеко, а поряд; не/дорого; не/зчутися; не/посильне завдання;

цукру не/мас; не/абнякий; не/зважаючи на дощ; не/долік.