Прислівник. Підсумкові тестові завдання

 Іванко отримав дванадцять балів за тест, бо добре підготувався.

Добре діло роби сміло!

 Добре слово й кішці приємне.

 Кошеня було добре і ластилося до дівчинки.

назавтра, без упину, доволі

на бігу, на сміх, на жаль, у міру

у стократ, один в один, сама-самотою

раз-у-раз, віч-на-віч, голіруч

 незмінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки, кількість, але не називає їх.

незмінна частина мови, що називає ознаку предмета.

незмінна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок під час лічби.

незмінна частина мови, яка називає ознаку дії, ознаку іншої ознаки

прислівники мети

 прислівники способу дії

прислівники причини

прислівники часу

А на/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль

Б в/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесні

В од/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу

Г на/взнак, в/подорож, до/речі, що/духу

А подарувати на/память

Б піднятися на/гору Кіліманджаро

В в/день народження

Г спати в/день

А багато — більше — найбагато;

Б тяжко — тяжіше — найтяжіше;

В товсто — товше — найтовше;

Г струнко — стрункіше — найстрункіше.

префіксально-суфіксальним

префіксальним

складанням слів

суфіксальним

присудком

додатком

означенням

обставиною

як? де? скільки? куди?

 як? де? коли? куди?

хто? який? звідки?

коли? скільки? чому?

 на зло, взимку, ненароком, знічев’я;

  на щастя, здавна, тепер; зосліпу;

 згарячу, зопалу, мимоволі, спросоння

  вдень, спересердя, наперекір, напоказ. 

на/гора, на/жаль, до/останку

в/зимку, що/дня, на/тщесерце

що/найвище, до/вподоби, без/вісти

мимо/волі, на/завжди, в/основному

неждано/негадано, раз/у/раз, рано/вранці

сам/на/сам, без/кінця/краю, на/прикінці

до/побачення, кінець/кінцем, на/щастя

хтозна/звідки, усього/на/всього, до/пізна

самостійна частина мови

незмінна частина мови

називає дію предмета

називає ознаку дії предмета

та відповідає на питання як? де? коли? куди? скільки? навіщо?

та відповідає на питання який? чий? котрий?

Тяжка працьовитість

Працювати тяжко

Розмовляти правильно

Правильний голос

Думати розумно

Розум думає

з іменником

з дієсловом

із займенником

із прикметником

Ні/куди сісти

Ні/тихо ні/голосно

Ні/так ні/сяк

Ні/коли прийти

Хлопці утрьох тягнули вудку.

Доречі, Остап Вишня - наш земляк.

Хлопці домовилися йти вкупі до міста

Укупі піску гралися діти

гарно, два, швидко

кінець кінцем, ліворуч, навприсядки

вгорі, на щастя, зло

зроблено, раз у раз, впевнено

ліво/руч, ні/коли, якось/то, в/ранці

ні/трохи, де/далі, хтозна/якого, все/таки

в/перше, у/тричі, де/коли, не/впинно

не/далеко, босо/ніж, до/речі, аби/де

а)поноч..., утрич..., опівдн...;

б) заввишк..., заоч..., опівноч...;

в) укуп..., напівдороз..., по-українськ...;

г) по-вовч..., навесн..., ліньк...

а) по-ведмеж..., удвіч..., навтік..;

б) навскок..., пішк..., по-заяч..;

в) докуп..., навкруг..., опівдн..;

г) нахильц..., інкол..., анітрох...

а) спокійн..о, безладн..о, відмін..о, таємн..о;

б) доречн..о, замріян..о, сонячн..о, активн..о;

в) впевнен..о, старан..о, шален..о, віддан..о;

г) зелен..о, туман..о, плутан..о, багрян..о.

по/людськи, як/небудь, як/найбільше

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де

в/тричі, колись/то, хтозна/куди

раз/у/раз, по/суті, день/при/дні

Неждан(н)о, безмін(н)о, шален(н)о

Числен(н)о, зран(н)я, щоден(н)о

Туман(н)о, спросон(н)я; бездумн(н)о;

Попідтин(н)ю, радісн(н)о, несказан(н)о.

Не/ чесно здобуті радощі обертаються на прикрощі.

Слухай не/ довго, а уважно.

Не/ гоже хвалити у вічі й ганити позаочі.

Мені страшно

Марія замовила каву по-варшавськи

Справа виднілось високе дерево

Спересердя можна наговорити зайвого