Словосполучення. Речення

граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.

смислово-граматичне об'єднання двох або більше повнозначних слів на основі підрядного синтаксичного зв'язку.

одиниця мови, яка служить для найменування предметів, дій і процесів.

найменша одиниця мовного потоку

Нема уже таких річок, як ти була колись, Десно, нема.

Думи мої, думи мої, ви мої єдині, не кидайте хоч ви мене при лихій годині.

Чудна ж ти, дочко, я ж про тебе дбаю.

Сторононько рідна! Коханий мій краю! Чого все замовкло в тобі, заніміло?

Благословенна в болях ран степів широчина бездонна.

Мене ліси здоров'ям напували, коли бродив у їхній гущині.

Жіночі голоси, чисті, високі і сильні, мов янгольські хори, вели побожну пісню.

Люблю я слухати у полі пісні дівочі на зорі.

Вишневий стяг зоря зняла над синім гаєм.

Як робимо, так ходимо, як дбаємо, так маємо.

Я намалюю тебе серед березового гаю.

Тіні копиць полохливо тремтять на осіяній луці.

Висока гора спускалась покатом і обірвалась над Россю.

Садок тішиться підсиненим туманцем.

Степ спочиває, набирається прохолоди після спеки.

Густо висипали зорі на небі.

ручка дверей, шапка господаря

густий кущ, стояли в кущах

день втомився, море грає

приїхав давно, закінчити роботу

Не сидиться Лесі.

Амфібіям не довелося довго затримуватись на майдані.

Отак пролечу сніжком над долиною.

Сіріє неприораною стернею порожній степ.

прості, складні, складені

розповідні, питальні, спонукальні

поширені, непоширені

окличні, неокличні

лист матері - лист до матері

приїзд брата - приїзд до брата

книга брата - братова книга

вивчати справу - вивчена справа

підмет і присудок

додаток, означення і обставина

головне й залежне слово

однорідні члени речення

воно не є одиницею спілкування

воно є одиницею спілкування

воно щось повідомляє, запитує, спонукає

йому властиве інтонаційне оформлення

хитро посміхнувся

він посміхнувся

на двох столах

скромний на вигляд

череда корів

І ти, і я

у душі

будемо знати

бути у хвості

іти навпростець

іменникове

прикметникове

числівникове

займенникове

дієслівне

іменникове

прикметникове

дієслівне

прислівникове

числівникове

сьогодні

ввечері

. Вітер знов підхоплює, і попливла знову вгору біла вісточка.

А змій у небі білий-білий, хилитається, хвостом злегка водить.

Збудилися води, задзвеніла земля од співу потоків

Степ без кінця і краю, тиша.

Траву скосили.

Іде дощ. 

Зачарований красою осені; пожовкле листя. 

Багряніє в саду; пора світлої печалі

Прихід осені; сум червоної калини.

Золота осінь; у сосновому лісі. 

А) розповідні, питальні, спонукальні

Б) окличні, неокличні, розповідні, питальні, спонукальні

В) окличні, неокличні

А. близько від дому, посивілий з горя, читати книгу, ретельно виконаний

Б. пожовклий від спеки, працювати вдома, вивчати біологію, хтось із малюків

В. розповідати казки, казка мандрів, казковий світ, залюблений в казки

Г. чуйна людина, вдячні діти, погожі дні, двоє курчат

А. Фразеологізми.

Б. Іменник з прикметником.

В. Числівник з іменником.

Г. Дієприкметник з іменником.