Просте ускладнене речення

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Дзвенить у зорях небо чисте палає синім льодом шлях.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Будуть приходити люди вбогі й багаті веселі й сумні.

Мабуть, весна принесе з собою і радість.

Поля, ліси, гори — усе сяяло після дощу.

Сподіваюся, сину мій, ти усе зробив правильно.

Усі невтомно працювали над цікавим завданням.

Пішла вона ще під інше віконце послухати може, там на неї чекають.

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може там на неї чекають.

Пішла вона ще під інше віконце послухати, може, там на неї чекають.

Ніжність наприклад описати математично не можна.

Безумовно ти хоч не феномен але спритний чоловік.

Картина прямо скажем феєрична.

По-перше сьогодні весь день ішов дощ.

Окрім Гафійки , було ще два наймити.

За винятком баби Оришки, малий Чіпка нікого не любив.

Було то велике, урочисте зiбрання всiєї Невидимої Сили з усiх куткiв свiту — «мiжнародний конгрес»

Десь під самими хмарами струнким суворим строєм летіли, ледь чутно курликаючи, журавлі.

Чимало з написаного тоді на українську тему пішло в забуття, залишився ж передусім Гоголь.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Повітря ані ворухнеться--чисте, прозоре, спокійне.

Високо в небі, обганяючи хмари, летять перші ключі журавлів.

Як майстер, він розпочав роботу першим.