Просте ускладнене речення

А Вітер в гаї нагинає лозу і тополю.

Б Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі.

В Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка.

Г А фіолетово, а синьо при хаті півники цвітуть.

А І все поволі зникає море скелі земля

Б Скрізь червоно на небі і на узгір’ях і на горі.

В Усе зникло наче в казці місто гори поле гай.

Г Луки гори пишні сади усе зелене й принишкле.

А тебе я земле всю сходив до краю.

Б Ой братику ріднесенький снився мені сон дивнесенький.

В Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за літом у тузі.

Г Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

А Ой, братику ріднесенький, снився мені сон дивнесенький.

Б Дозволь мені великий господине, розважити книжками смуток твій.

В О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх зрушень.

Г Ой, ви зорі ясні, де ви бачили більше краси?

А Чужа душа  кажуть темний ліс.

Б На диво птахи ще не відлітали у вирій.

В Без сумніву і ми не в тім’я биті.

Г Мабуть сонця сьогодні буде мало.

А  Розповіді з книги «Вечірні розмови» на мою думку мають подвійну цінність.

Б Улітку під вербою біля хати як добре що скінчилася зима княгиня почала дітей навчати.

В Погляньмо будь ласка як Максим Тадейович немов той скульптор словами ліпить характеристику Олександра Довженка.

Г Я згадав і цей може незначний епізод.