вставні слова й звертання

а) підметом

б) простим дієслівним присудком

в) складеним дієслівним присудком

г) іменним присудком

І класичну музику люблю.

Господиня владарює на своєму подвір'ї.

Горизонт починає мене бавити ще більше.

Сонце кидало проміння солоте у річку.

Наша душа прагне довершеності, краси.

Життя прожити - не поле перейти.

Дві хмароньки пливли кудись в убранні золотім.

Ніколи ніхто в житті не полюбить сильніше, як мати.

Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.

Простий іменний

Складений дієслівний

Простий дієслівний 

Складений іменний

Визволені не можуть забути своїх визволителів.

Усмішкою дитячої фортуни було для нас потрапити в той дім.

І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам.

Починає світати за лісом червоною барвою.

Як бути?

Немає диму без вогню

Скоритися долі.

Правду легко говорити

Не витрачати гроші на непотрібні речі.

Не гаяти ні хвилини!

Можна нікуди не поспішати.

оточуюче середовище

кидається в очі

взяти до уваги

приймати участь

офіційна зустріч, не підходити репертуару, проникливий біль

згідно з розпорядженням, відповідно до постанови, опанувати мову

офіційна зустріч, не відповідати репертуару, пронизлива біль

згідно розпорядження, відповідно постанові, опанувати мовою

хворий грипом, відповідати на українській мові, послати за татом

ходити по горах, брати участь, працювати вечорами

сталося через необережність, згідно з вимогами, не прийшов через хворобу

подякувати приятеля, розкласти по полицях, проходити по суботах

речення з прямою мовою;

діалог

складне речення

просте речення

Галинка сказала: «Гляньте, як гарно на вулиці»!

На плакаті написано: «Бережіть природу!»

«Чи можна мені піти погуляти?» спитав Сашко.

Дівчина грайливо запитала: «А може, вона справді лісова мавка?»

«Михайлику, хочеш побачити диво? – питає мене дядько Себастіян.

«Не проводжайте мене», - попросила дівчина рідних.

Обізвавсь Тарас Трясило гіркими сльозами: «Бідна моя Україно, стоптана ляхами!»

«Що, болить?» мене питали.

«Ну що ж ви, снігу давайте!» – гукнув у небо розлючений мороз.

Я думаю: «Побіжу, в машину, та рачки попід тютюнами».

означено-особове

неозначено-особове

узагальнено-особове

безособове

називне

означено-особове

неозначено-особове

узагальнено-особове

безособове

називне

Микола спав без задніх ніг

Повітря було наскрізь сухе

Оксана відчинила двері на балкон

Осіннє сонце сипало промінням

Веснянка-дівчина зі степом вінчана

Командир "Буревісника" - Сава-механік

Ніжний шепіт і зітхання - моя Україна

А човен "Ластівка", мов птиця, летить на крилах - парусах

У прозорому п’янкому повітрі почепився перший срібний дзвоник весни

крихітний жайворонок.

Ось він Дніпро величний і древній народна українська ріка.

Дядько Максим теж залізничник після війни жив під Черкасами.

Арики тобто зрошувальні канали густою сіткою вкрили степ.

Чорні вуглинки обрамлених довгими віями великих очей на длідному обличчі

обпекли Максима зупинили.

Чудовий вечір у селі.

Відвідувачі звернули увагу на картину "Осінь".

Галерею відкрито.

День не пройшов даремно.

Не забувайте незабутнє, воно вже iнеєм взялось.

 Луг жив тiєю щемною вранiшньою красою, коли чути кожен звук.

Уже в садках наливаються свiжим соком яблука, грушi та вишнi.

 Верби сплакували листям, і золотi сльози гнало за водою.

Наш трнер... Дніпро перепливти.

....весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятися вище хмар?

Україна ... знову перемогти.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Отже червень розпочинаються канікули!

Без сумніву й ми не в тім'я биті.

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

З морозивом, вийдіть з автобуса.

Синьоока, дозволь пройти.

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

Діти, ви виходите на наступній ?