Пряма і непряма мова

 "Ти поважний дурень, пане раднику, — відповіла Бджола. — Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того". 

"В такому разі будемо відверті — сказав суддя — бо тут не до прикрас". 

«Не знаю, — кажу — пане, то не з наших, то хтось із хутора на село через леваду йде». 

Пам’ятаю, казала моя мати: Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде! 

"Працюєш? — питаю його. — Час іти додому".  

 "Живися, кумонько, не погордуй, люба моя" — припрошує Журавель. 

"Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш?" — прийшовши під вікно, Бровко озвавсь. 

"Тихіше їдьте, то встигнете", — порадила бабуня, коли подорожні вже сідали у машину. 

Оксана сказала, що доля мого народу — це її доля і що вона вірить у найкраще. 

Оксана сказала, що доля її народу — це моя доля і що вона вірить у найкраще. 

Оксана сказала, що доля її народу — це її доля і що вона вірить у найкраще.

Оксана сказала, що доля мого народу — це моя доля і що я вірю в найкраще. 

"Скільки живе лелека?"- у дядька Павла питаю.

"Доню! Доню!" - кличе мати.-"Швидше вийди-но із хати".

Мене питають: - Ти чого мовчиш, чого задуманий, зажурений сидиш?"

Шуміла калина листом зелененьким: "Ой що ж се я німа стою над своїм миленьким"?

"Я цієї пісні не чув, - сказав студентові Тарас і поцікавився: - А ви її всю знаєте?"

Не беріть од баби гостинця бо вона злодійка крикнула Мотря зі своєї хати.

Голос маю каже лицар та не тямлю віршування.

Недарма в старовину казали мудреці що святе місце пустим не буває.

Прилетіла муха жвава і сказала що вона лева бачила.

Бабуся попросила онучку щоб та купила їй ліків.

«Життя лише доти має вартість, – говорив батько частенько – доки людина може допомагати іншим».

«Розумні люди говорять тому, що їм є що сказати, – стверджував мудрець і додавав: – А дурні просто хочуть сказати хоч щось».

Давньогрецький філософ Епікур казав: «Якщо доля особливо прихильна до людини, вона дає їй вірних друзів».

«Поки людина жива, вона ніколи не повинна втрачати надії», – говорив давньоримський філософ Сенека.

Одчини перше ворота озвався Микола а потім біжи собі куди хоч.

А Петро задумано питає Де той шлях що приведе до рідного краю?

Жалілася Свиня Ніяк не розумію за що так хвалять Солов'я?

Добривечір сказав він проходячи у ворота і якось тепло поцікавився Чи в тебе усе гаразд?

Як при непрямій мові. 

Як при прямій мові. 

Як при діалозі.  

Як при простих неускладнених реченнях.

«Очистити душу, щоб прийняти мудрість, котра в підсумку в душу не входить», писав М. Смотрицький.

В. Симоненко застерігав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».   

За словами О. Довженка, «лиш сильним дано право на безсмертя». 

«Без усякої іншої науки ще можна обійтися, - писав І. Срезневський, - без знання рідної мови обійтися не можна».

Коли її оформлюють як пряму мову.

Якщо вона є частиною речення.

Якщо вона наводиться не повністю, а з пропусками.

Якщо цитується віршований текст.

Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні.

Господар каже слузі, що, небораче, це ти у всьому винен. 

Васько сказав, що він не хотів красні яблука.

Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан.

"Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову", так визначає роль мови в житті нації Ліна Василівна Костенко.

Ще Шевченко писав: "І немає злому на всій землі безконечній веселого дому".

Пам'ятайте мудрий вираз Й. Гете "Добро втратиш - небагато втратиш, честь втратиш - багато втратиш, мужність втратиш - усе втратиш!"

Не можна не погодитися з відомим письменником Валерієм Шевчуком, що: "Сковороду більше знають, ніж читають".