Пряма і непряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Мова, яка передає розмову двох або більше осіб.

Це чуже мовлення, передане дослівно.

Яуже мовлення, яке передається не дослівнно, а зі змінами.

Це слова чи цілі речення, які наводяться буквально з чийогось висловлювання.

Жалілася свиня: “Ніяк не розумію, за що так люди хвалять Солов’я”?

Раз мені казала мати: «Можеш мов багато знати, кожну мову шанувати, та одну із мов усіх щоб у серці ти зберіг».

В кожусі благенькім стрічає бабуся: “Синочки, у гості до мене зайдіть”.

«Заженуть мене сини швидко на піч», - думав старий Кайдаш, майструючи в повітці. 

“Хай стелиться вам дорога рушниками!” – казали, бажаючи людині щастя. 

Замість “моя бідність” батько міг сказати “моє багатство”, наприклад: “Моє багатство не дозволяє купити мені нові, пробачте, чоботи”.

«Яка ти розкішна, земле, - думала Меланка, – Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітами». 

“Ти доросла дитина”, - часто кажуть мені. 

“Доню! Доню! – кличе мати, – Швидше вийди-но із хати”

“Може вам водички?” – жалісніє обличчя дівчини років шістнадцяти.

Мати каже: “Не плач! Бери собі мій калач!”

Ой сів козак обід їсти, прийшли йому вісті: “Кидай, козак, обідати, час на коня сісти!” 

“Ой місяцю-князю, - озвалась дівчина. - Я тебе за свідка призиваю”.

“Слухай, козаче, - говорить дівчина. - Як одно сонце у неба святого, так ти, мій любий вірная дружино, один у мене, й немає другого”. 

Мене питають: “Ти чого мовчиш, чого задуманий, зажурений сидиш”?

Та й коса ж у тебе! От коса!” – хвалила Марина, проводячи гребінцем вподовж волосся. 

Твоя слава, як бубон, гучна дроботіла смаглява циганка тобі серце віддасть не одна ясноока красуня панянка... 

Голос маю каже лицар та не тямлю віршування

Добривечір вам люди добрі промовив чоловік Чи не приймете до себе на ніч 

Козак умирає дівчинонька плаче візьми мене в сиру землю з собою козаче