Пряма і непряма мова. Цитата.

"А Марко в дорозі?, — Ганна діда питалася.

«Свята правда», подумки згодилася Марія.

У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"

«Це синій птах щастя» — не раз казав Ярослав.

Боже, яка краса! захоплено вигукнула Дарина.

Промовила конвалія Прощай, гаю милий! 

Ігор сказав Олені що обов’язково допоможе їй.

Вибачте, хлопці. Вибачте, дорогі говорив його погляд Сам не знаю, що зі мною сталося…  

«От тобі й купив, от тобі й нива! — думав Роман. — І як це могла лучитися мені така пригода?!»

«Що ви, — кажу, — шукаєте?»

«Треба бути обережним, — говорить лісник

і додає: — У лісі можуть бути змії».

«Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам — Де він? Чи у світлиці? Чи в пасіці?»

«Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа. - Іван Цюпа писав, що доброта є найбільшим досягненням людини, прекрасним і святим.

Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив». - Сократ писав, щоб я заговорив і він мене побачить.

Рая у свою чергу спитала: "Як ти розумієш щастя?" - Рая сказала, що ти розумієш щастя.

Якщо цитата наводиться як пряма мова.

 Якщо цитата наводиться не повністю.

Якщо цитата є частиною авторського речення.

Якщо цитата подається у формі вірша.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

 Рая у свою чергу спитала про щастя.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова - це дух народу.

 Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

 З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

"Добрий вечір вам": заспівав позаду тоненький дівочий голос.

"Життя мені всміхалося,- говорив Франко,- а діти були промінням".

"Ні,- сказав сам собі Василько - щуки я непіймаю, бо вона прудка".

"Коли я сита, то така я добра", ковтнувши жертву, просичала Кобра.

як пряма мова

як частина речення

наводиться неповністю

у формі епіграфа

а) за допомогою ком і тире;

б) за допомогою лапок;

в) дужками;

г) крапками з комами.

а) Як при непрямій мові;

б) як при прямій мові;

в) як при діалозі;

г) як при простих неускладнених реченнях.

а) Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні. 

б) Господар каже слузі, що, небораче, це ти у всьому винен.

в) Рубін сказав, що він не хотів красти яблука.

г) Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан (За В.Струтинським).

Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.

Бабуся попросила онука, щоб сходив до аптеки за ліками.

Вчителька сказала учням, що мене звуть Олена Іванівна.

Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити.

«Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?». — Григорій Сковорода.

На думку Г. Сковороди, «духовна людина — вільна».

Сковорода стверджував — Як хто посіє в юності, так пожне в старості.