Пряма мова. Цитата

«Я й кажу товаришу: Що нам дивитися на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».

«Де набрались вони тих забав?, — самі в себе питають.

«Хто це на мене таким холодом дише? — плутається

в Пилипковій голові. — Це ти, дідугане Морозе?»

Хлопчик підійшов до гурту й здивовано спитав: «Як ви сюди потрапили? — І потім додав — Сюди ж не можна заходити!»

"А Марко в дорозі?, — Ганна діда питалася.

«Свята правда», подумки згодилася Марія.

У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"

«Це синій птах щастя» — не раз казав Ярослав.

Боже, яка краса! захоплено вигукнула Дарина.

Промовила конвалія Прощай, гаю милий! 

Ігор сказав Олені що обов’язково допоможе їй.

Вибачте, хлопці. Вибачте, дорогі говорив його погляд Сам не знаю, що зі мною сталося…  

«От тобі й купив, от тобі й нива! — думав Роман. — І як це могла лучитися мені така пригода?!»

«Що ви, — кажу, — шукаєте?»

«Треба бути обережним, — говорить лісник

і додає: — У лісі можуть бути змії».

«Веди ж нас, Василю, до пана, — каже полковник Шрам — Де він? Чи у світлиці? Чи в пасіці?»

Прощай гаю милий промовила конвалія.

Мати говорила завжди слухайся свого серця.

І тепер подумав він уві сні що можна не боятися жодного хижака.

«Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа. - Іван Цюпа писав, що доброта є найбільшим досягненням людини, прекрасним і святим.

Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив». - Сократ писав, щоб я заговорив і він мене побачить.

Рая у свою чергу спитала: "Як ти розумієш щастя?" - Рая сказала, що ти розумієш щастя.

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Люди добрі,- благала Соломія, стоячи на колінах,- змилуйтеся, прийміть нас до хати».

«Ти, Соломіє?»- поспитав він і відкрив очі.

Урешті зупинилася, нагнулася до землі й промовила: «Остапе!»

«Що ж воно буде?»- згодом перепитав Остап.– «Там як хто підгледить твій очіпок, не мине нас халепа.»

Якщо цитата наводиться як пряма мова.

 Якщо цитата наводиться не повністю.

Якщо цитата є частиною авторського речення.

Якщо цитата подається у формі вірша.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

 Рая у свою чергу спитала про щастя.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова - це дух народу.

 Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

 З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

"Добрий вечір вам": заспівав позаду тоненький дівочий голос.

"Життя мені всміхалося,- говорив Франко,- а діти були промінням".

"Ні,- сказав сам собі Василько - щуки я непіймаю, бо вона прудка".

"Коли я сита, то така я добра", ковтнувши жертву, просичала Кобра.

як пряма мова

як частина речення

наводиться неповністю

у формі епіграфа

а) за допомогою ком і тире;

б) за допомогою лапок;

в) дужками;

г) крапками з комами.

а) «Багато сього літа зілля назбирала? – питає Тетяна і озирається по закутках, де стара приятелька держала насушене чародійне зілля» (О.Кобилянська).

б) «Королевою весняного лісу» вважають конвалію у народі.

в) «Як навесні добре ореться, буде добрий рік», – сказав Михайло Федорчук.

г) За словами А.Герцена: «Природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечить її законам».

а) Як при непрямій мові;

б) як при прямій мові;

в) як при діалозі;

г) як при простих неускладнених реченнях.

а) Дідусь таємницю повідав мені, що літечко любе зимує в сосні. 

б) Господар каже слузі, що, небораче, це ти у всьому винен.

в) Рубін сказав, що він не хотів красти яблука.

г) Мальва, зовсім байдужа до материних надій, спитала, хто тепер хан (За В.Струтинським).

Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.

Бабуся попросила онука, щоб сходив до аптеки за ліками.

Вчителька сказала учням, що мене звуть Олена Іванівна.

Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.

брати обов’язково

брати потрібно залежно від того, рядки вірша римовані чи ні

не потрібно брати

жодної правильної відповіді

поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір

дослівно переданий фрагмент висловлювання іншої людини чи уривок із тексту

найбільш напружений момент у розвитку дії художнього твору

чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання

коми

не потрібно розділових знаків

три крапки

лапки, оскільки це фрагмент цитати

Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити.

«Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?». — Григорій Сковорода.

На думку Г. Сковороди, «духовна людина — вільна».

Сковорода стверджував — Як хто посіє в юності, так пожне в старості.