Пряма мова. Цитата | Тест з української мови

Запитання 1

У якому рядку допущено пунктуаційні помилки в оформленні прямої мови

варіанти відповідей

„Отже, тут кращі хліба, ніж під селом, – подумав сам собі, – тут, мабуть,

сильніший дощ пройшов...”

Мельник повів сивою од років і борошна головою на розчинені двері: „Ще хтось

молоти під’їхав. І ночі не доспав”.

„А ви спробуйте заспівати колискової,” – зірвалося в мене, та господиня знизала плечима, мовляв: „Не знаю і не вмію...”

„Михайле, ти ще не в хаті?! – гримнув з катраги дід. – Гляди: перепаде нам обом за лебедів!”

„Не чуєш, як літо пішло нашим народом?” – дивується мати.

Запитання 2

У якому рядку правильно використано лапки

варіанти відповідей

Недарма кажуть: „Нема нічого стомливішого від чекання.”

Все росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов

поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить, а рано, на сході сонця вийдуть хазяйки з сіней умиватись, глянуть на розквітлі соняшники й маки, яких не торкнула ще перша бджола, і вигукнуть в зачудуванні: „Мати Божа, що сталося в городі за ніч.”

„Ось стомлена верба, відчувши ранній спів,

Пташками, квітами і сонцем оповита,

Над ніжним гомоном немовчних ручаїв

Тінисті, лагідні схилила віти.”

Як гарно в світі, – „говорить сам до себе дід.”

Насуплю я брови говорить зима, і вітер з морозом повіє: „Усе скрізь загине –

рятунку нема.”

Запитання 3

Правильно розставлені розділові знаки в реченні

варіанти відповідей

„Ну, з богом!”, – сказав дядько Тихін.

Поет підвівся з крісла й урочисто відповів: „моя перша вчителька.”

В Україні кажуть: „Веселка воду п’є."

„От би Ніні це побачити, от би вона зраділа,” – пурхнула в моїй голові думка.

А мати раптом „Чого ти мовчиш?”

Запитання 4

Оберіть схему, яка окреслює подане речення:

Перекупка, як жар, червонолиця, стала проти сонця, бряжчить коралями та вигукує Е,е! Коралі добрі! Дивіться ж бо, молодичко! звивається вона коло повновидої, гарної молодиці у білій сорочці і в зеленій хустці.

варіанти відповідей

А: „П?”

„П!” – а.

А: „П,” – а.

– П!

– „П...”

– П!

Запитання 5

Оберіть схему, яка окреслює подане речення:

Що ж за диво снилось тобі, мила? Мені снились білії лелії... Тішся, мила, бо лелія біла квітка чистої та любої надії!

варіанти відповідей

А: „П?”

„П!” – а.

А: „П,” – а.

– П!

– „П...”

– П!

Запитання 6

Оберіть схему, яка окреслює подане речення:

Ой ти, дівчино, з кучерявої рути-м’яти звита та з гостролистої шавлії подумав Карпо і повернув додому.

варіанти відповідей

А: „П?”

„П!” – а.

А: „П,” – а.=

– П!

– „П...”

– П!

Запитання 7

Оберіть схему, яка окреслює подане речення:

Ходить гарбуз по городу, питається свого роду ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

варіанти відповідей

А: „П?”

„П!” – а.

А: „П,” – а.

– П!

– „П...”

– П!

Запитання 8

З прямою мовою є речення в рядку:

1. Вітряки продрімали переднівок і не помітили, як від них почало відходити літо. 2. Прокинувшись, вони перелякано, мов діти, замахали руками: „Куди ж ви, мамо?! Не покидайте нас. Побули з житечком, побудьте і з соняшниками”. 3. За сумом дальніх стернищ, в іконостасах соняшників, на мить зупинилося літо, поправило злинялу хустку, серп загойдався на його плечі, і посміхнулось чи всьому світу, чи тільки вітрякам. 4. „Працюйте, діти, не лінуйтесь,” – і пішло стежиною в гості до осені. 5. Застогнали вітряки, вхопилися руками за приполи вітру та й почали перемелювати свій смуток людям на борошно.

варіанти відповідей

1, 2

2, 4

1, 3

3, 5

4, 5

Запитання 9

Схемі: „П,” – а. відповідає речення

1. Вітряки продрімали переднівок і не помітили, як від них почало відходити літо. 2. Прокинувшись, вони перелякано, мов діти, замахали руками: „Куди ж ви, мамо?! Не покидайте нас. Побули з житечком, побудьте і з соняшниками”. 3. За сумом дальніх стернищ, в іконостасах соняшників, на мить зупинилося літо, поправило злинялу хустку, серп загойдався на його плечі, і посміхнулось чи всьому світу, чи тільки вітрякам. 4. „Працюйте, діти, не лінуйтесь,” – і пішло стежиною в гості до осені. 5. Застогнали вітряки, вхопилися руками за приполи вітру та й почали перемелювати свій смуток людям на борошно.

варіанти відповідей

1

2

3

4

5

Запитання 10

Складнопідрядним з’ясувальним є речення:

1. Вітряки продрімали переднівок і не помітили, як від них почало відходити літо. 2. Прокинувшись, вони перелякано, мов діти, замахали руками: „Куди ж ви, мамо?! Не покидайте нас. Побули з житечком, побудьте і з соняшниками”. 3. За сумом дальніх стернищ, в іконостасах соняшників, на мить зупинилося літо, поправило злинялу хустку, серп загойдався на його плечі, і посміхнулось чи всьому світу, чи тільки вітрякам. 4. „Працюйте, діти, не лінуйтесь,” – і пішло стежиною в гості до осені. 5. Застогнали вітряки, вхопилися руками за приполи вітру та й почали перемелювати свій смуток людям на борошно.

варіанти відповідей

1

2

3

4

5

Запитання 11

У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?

варіанти відповідей

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

«Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

«Яка ти розкішна, земле. - Думала Маланка. - Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами»

Запитання 12

У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?

варіанти відповідей

«Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

«Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

«Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

«Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

Запитання 13

Правильно оформлено цитату в реченні:

варіанти відповідей

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

Як зазначає В. Гумбольдт: Мова — це дух народу.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».