ТКР Пряма мова. Діалог. Полілог. Цитата

 за змістом та інтонаційно; 

 за змістом;

 за допомогою сполучників;

за допомогою розділових знаків.

чуже мовлення, передане довільно;

 чуже мовлення, передане не дослівно без збереження змісту;

 слова, які вказують, кому належить мовлення;

 чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання

С.а.: "П.м."

"П.м.", - с.а.

«П (?!)» — с. а.

«П», — с. а. 

«Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом». 

 «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

«Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

«Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива

 так; 

ні; 

потрібно декілька речень, щоб передати зміст;

 потрібно створити діалог. 

а) На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

б) Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

в) Іван Цюпа писав, доброта — це

найбільше досягнення людини,

прекрасне і святе.

г) Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята. 

а) «П, — а, — п».

б) «П, — а: — П». 

в) А: «П!»

г) «П! — а. — П!»

а) «Ти, Михайло, — кажу, — хоч би разочок на неї глянув, бач. як вона до тебе світиться». 

б) Мама довго мовчить, потім зітхає і каже: «Вона любила твою тата. А ти на нього схожий…»

«Цирк?……перепитав Оверко, — Рід наш великий, голови не щитані, крім нас двох, ще троє рід носять». 

Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».

"Гриміла наша мінометна і гриміти буде!", - запевнили товариші Васю на прощання

 Прилетіла ластівочка, стала собі щебетати, господаря викликати: "Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару". 

Котився віночок по полю, просився у женчиків додому - "Возьміте мене, женчики, з собою та занесіть мене до господаря в стодолу".

"Денисе, відтепер кажи: пройшов Крим, Рим і будапештські труби" - не втримався Хаєцький. 

Мені казав розумний садівник, коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і південний бік і оді сади.

Я певен каже Черниш, якби наші матері побачили побачили, якими сають їхні сини на віні, вони не впізнали б нас

Три біди є у людини - смерть, старість і погані діти говорить народна мудрість

Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Іди, доню каже мати не вік дівувати, він багатий, одинокий, будеш панувати.

 «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти». 

Враження від природи писав Михайло Коцюбинський такі гармонійні і так благотворно впливають на мою психіку, що буквально оздоровляють мене.

Подивився на чисту пелену снігу, а тоді написав пальцем великими літерами: «Судив і присуд виконав я — Григорій Многогрішний. А за що — цей пес сам знає».

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне. 

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

Не проводжайте мене попросила Ляля рідних. Я скоро повернуся.

У нашому краю все степ та степ несподівано, ні до кого е звертаючись, сказав солдат.

Дівчина грайливо запитала, чи вона й справді лісова мавка.

 Гриміла наша мінометна і гриміти буде запевнили товариші Васю на прощання

«За що ж, хто-небудь попитає, Зозуля Півня вихваляє?» 

«Та чим же я вам досадив?» ягнятко, плачучи, питає. 

 Жалібно жовте листя березини, здається, шепче, «Літо, де ти, літо?».

Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Звертання, обставина, присудок, підмет!

Підмет, відокремлена прикладка, обставина, присудок, підмет!

Підмет, звертання, обставина, присудок, додаток!

Підмет, звертання, додаток, присудок, обставина!

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте? 

 «Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму. 

 «Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва,– говорив 

 «Якщо ми не дамо народові можливості вчитися своєю мовою, він стане вчитися чужою – і наша нація зникне», – стверджував Микола Костомаров. 

г) Панас Мирний писав: «Найбільше славиться поміж людьми той народ, у якого його мова розвинута та збагачена творами всякого письменства».

Нудьга і додавав – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям».

 «Людина не для того створена, щоб терпіти поразки… – писав Ернест Хемінгуей. Людину можна знищити, але її неможливо перемогти». 

 «Ми – не безліч стандартних «я», – стверджував Василь Симоненко і додавав: – А безліч всесвітів різних».

 «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш». 

Іван Франко писав «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

 є реченням з прямою мовою

є діалогом із двох реплік

є діалогом із двох реплік та слів автора

 є реченням з непрямою мовою

 – Я, татку, хочу змайструвати шпаківню

– Дякую, буду дуже радий! – вигукнув Макар.

- Хочеш, допоможу?- всміхнувся татко.

 – І що ти майструєш? спитав татко.