Пряма й непряма мова

"П", - а

А: "П"

"П, - а, - п"

А: "П", -а

Вітер дуба хитає, козак дівку питає: "Ой дівчино, чия ти? Чи ти вийдеш гуляти?".

Здрастуй, сонце і здрастуй, вітре! Здрастуй, свіжосте нив! Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.

"Ось ходімо подивимось на сліди літа, - так само таємниче говорить мати. - Сьогодні воно торкнулось руками до ягід".

"Так-так-так", - притирається до моєї ноги стара, з перебитим крилом качка.

"Я знаю тільки те, що нічого не знаю", - любив повторювати Сократ.

"А ось уже, хвалити Бога, й на світ благословитися!" - чую голос матері.

Невимовно зрадівши, дядько Сидір бадьоро вигукнув: "О, нарешті знайшов! Тут і копатимемо криницю".

"Дуб здавна користується в людей великою шаною - згадував Береговець - з-поміж усіх наших дерев - наймогутніший пагін землі"

Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

Японський письменник Акутагава Рюноске сказав: "Щоб зробити життя щасливим, треба любити повсякденні дрібниці".

Римський філософ Сенека сказав говорив, що найщасливіший той, хто не думає про щастя".

Заревли корови по дворах, закричали гуси на плавах, протягли своє "ку-ку-рі-ку" горлаті півні.

Професор сказав, що йому важливо знати, яку статтю напишуть про нього.

Професор сказав, що мені важливо знати, яку статтю напишуть про нього.

Професор сказав, що йому важливо знати, яку статтю напишуть про мене.

Професор сказав, що важливо знати, яку статтю напишуть про мене.

Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: "жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки".

Потім філософ здивував його такими словами - скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

З болем пише Т. Шевченко про українське село: "Чорніше чорної землі блукають люде".

"Слово - найтонше доторкання до серця", - був переконаний В. Сухомлинський, - "воно може стати і запашною квіткою, і живою водою, і розжареним залізом".