СКЛАДНОПІДРЯДНІ речення З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ

 дві

три

чотири

п'ять

неоднорідною підрядністю

послідовною підрядністю

однорідною підрядністю

змішаною підрядністю

три підрядні частини поєднані послідовною підрядністю

дві підрядні частини поєднані однорідною підрядністю

три підрядні частини поєднані однорідною підрядністю

три підрядні частини, дві з яких поєднані однорідною підрядністю, одна - неоднорідною

три підрядних частини: перша - умови, друга - означальна, третє - з'ясувальна;

три підрядних частини: перша - умови, друга і третя - з'ясувальні;

дві підрядні частини з'ясувальні;

дві підрядні частини: одна - причини, друга - означальна

Ми дивились довго, як хмаринка тане, як синіє синь, як колише вітер струни павутин (М. Рильський).

Чи буде ясно, чи будуть грози, чи прийде часом якась наруга, ти не зіб'єшся в своїй дорозі, не скривдиш жінки, не зрадиш друга (В. Гуртовенко).

Я готовий повірити в царство небесне, бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда безіменні, святі, незрівнянно чудесні, горді діти землі, вірні діти труда (В. Симоненко).

Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся, як гладить милому волосся щаслива, ніжна наречена (Д. Павличко).

Я знала виродка, що цурався жінки, що привела його на світ (І. Вільде).

Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка). 

Як не хочеш, дівчинонько, дружиною бути, то дай мені таке зілля, щоб тебе забути (Народна творчість).

Якби не жовте листя в садах, то можна було б подумати, що надворі не бабине літо, а справжнє літо (І. Нечуй-Левицький).

Стоять вишні і журяться похилі, що в хмари сонечко зайшло, що листя й квіти облетіли, що їх снігами замело (О. Олесь).

Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати (Л. Костенко).

Але ж чудно мені, що й сам я не знаю, за що так люблю безчасную тую Вкраїну мою (П. Тичина). 

Хіба не чуєте, про що вітри шепочуть, і як з зітханням зливається їх сміх (О. Олесь). 

Психологи досліджують, від якого моменту починається спілкування людини з навколишнім світом, коли дитина починає сприймати, розрізняти звуки людської мови (КУМ). 

На крилах фантазії думки літають в країну темної ночі, де промінням грають де любо так сяють лагідні весняні очі (Леся Українка).

Ви (квіти) принесли мені стільки радощів, що я б ладна іще раз усе пережити, щоб тільки малювати вас (К. Білокур).

Огні в тій стороні погашено, щоб ворог передчасно не доглянув що тут робиться (І.Франко). 

Коли проб’ється там, де ти ходив потік, чи встане палац білий тоді вже ти зробиш діло господарем по цій землі пройдеш (Ю. Забашта).

Хто хоче, нехай розпитає, як сонце за степом сідає, як жито, мов хвиля, біжить (Л.Первомайський).

Якщо прийде журба, то не думай її рознести у веселощах бучних за столом, де веселії друзі твої п’ють гуляють при покликах гучних (Леся Українка).

І тільки мати знає, яке в нього справді здоров’я і як легко чіпляються до нього всякі хвороби (О. Гончар).