Речення із звертаннями

Вечірнє сонце дякую за день!

 Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать.

Мужай, прекрасна наша мово, серед прекрасних братніх мов!

А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі?

Плач же, серце, плачте, очі, поки не заснули.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

О жовтий квіт мелодії розстань над строгими квадратами перонів.

Спи ж ти, малесенький, пізній-бо час. 

 Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости?

Ні, світе мій, вовік не розлюбить святі поля твої, і небеса, і води.

        Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік. 

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Скажи мені, мій братику, королевий цвіте.

Понад Дніпром козак іде, може, з вечорниць.

А що, знайшли якого майстра, щоб наладив нам дзиґарі на вежі.

Ти в мені запалила … кохання.

 … зігрійте мою душу охололу.

… не виходять мені з голови.

Ой жалю, мій жалю, гіркий непомалу! 

Ой ви сльози, дрібні сльози! Ви змиєте горе.

Ох пісне, чому, як той птах не летиш?

вимовляється з окличною інтонацією.

вимовляється голосно.

вимовляється без окличної інтонації.

Гетьмани- гетьмани, якби-то ви встали. 

Живи, Україно, живи для краси, для сили, для правди, для волі!

Україно моя, Україно, я для тебе на світі живу. 

 Дітки, ви виходите на наступній зупинці?

У зеленому капелюсі, пройдіть уперед.

3 морозивом, вийдіть з автобуса.

Підмет.

Непрямий додаток.

Не виступає членом речення.