Речення з кількома рядами однорідних членів

Гучний дзвінок у коридорі просвітив велику перерву

Над монастирем повільно сходить сонце.

Дмитро Білоус виступає як поет, перекладач, критик. 

Стрепенувшись, ліс задзвенів пташиними голосами.

У принишклих полях і луках ще лежить сніг.

То не хмара біла пташка хмарою спустилась.

Тече вода в синє море та не витікає.

Багата моя Січ була не п’яним скопом могутніми синами!

розведене пастухами ще зранку

що залишили недолугі туристи.

перетворюючись на чорне попелище.

і залишає по собі пустку.

У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави.

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.

Неспокій рух і боротьбу я бачив скрізь у дубовій вербовій корі у старих пеньках у дуплах у болотній воді.

У мудрості свої закони є і цвіт і злет і несходимі пущі.

Столиці міста й містечка велетенські та зовсім крихітні країни усе це тепер випало Іванові Силі побачити на власні очі.

Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

Усі весну щиро люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

У нашому саду була розкішка флора жоржини й кропива любисток і ревінь.

І восени і взимку на місцевому базарчику одна стара жінка чи дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стін ні вікон ні дверей.

А соловейко не відмовляється ні від сухого листя ні від торішньої трави.

Листя лежало на колодах осикових дров на купі гарбузів.

1

2

3

4

Памятайте, що і в рослин, і у тварн немає депутатів.

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя, вітер, і хмарини.

А світ такий мінливий і бентежний!

Гаррі не почувався тепер ані відважним, ані мудрим.

1, 3, 4, 5

2, 4, 5

1, 2, 3, 4, 5

1, 4, 5

... радо стрічають птахів навесні

... це теж моя Вітчизна, рідна сторона.

... високі тополі й тихе село стрічають мене.

... щоразу вражають своєю красою.