Речення із звертаннями та вставними словами

Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній (М. Рильський )

Гей лети ж ти, наша радість, співом голосним

( Народна творчість)

О, які рясні навесні сади (В. Сосюра)

Гей, народе! Будеш жити вічно! ( П. Тичина)

Гей, лети ж , наша радість, співом голосним

( Народна творчість)

О, які рясні навесні сади (В. Сосюра)

Гей, народе! Будеш жити ( П. Тичина)

Мовчи , серце! Стань твердим , як кремінь! ( А. Шиян)

Ти -бо Тарасе вчив нас не людей із сього світу зганяти, не городи й села опановувати: ти вчив нас правди святої животворящої (П. Куліш)

НІ Такої краси не знайду я ( В. Сосюра)

Південний краю як тепер далеко лежиш від мене ти ! (Леся Українка)

Земле рідна Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає...( В. Симоненко)

Зоре моя вечірняя зійди над горою,поговоримо тихесенько в неволі з тобою ( Т. Г. Шевченко)

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля? ( Б. Олійник)

Думи мої думи мої лихо мені з вами ( Т.Г. Шевченко)

Життя моє Дозволь тебе любити. ( А. Стеценко)

Щоб відволікти людину від важливої справи

Щоб висловити свою повагу до людини.

Щоб просто звернутися до неї.

Щоб висловити своє ставлення до людини

Поширеним звертанням

Відокремленою обставиною

Відокремленою прикладкою

Непоширеним звертанням

Впевненість

Невпевненість

джерело повідомлення

послідовність викладу думок та зв'язок їх між собою

Живу, як знаєте, я на хуторі. якраз на узліссі

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний хлопчик

Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для зачаровоності й захопленості

Таким чином, культорологія пов'язана з багатьма науками

О поле, й дорога, і річка, й узлісся зелене! Ви в серці у мене

О незвичайна, чародійна мово, Хоч пронеслася молодість громово, Твій звук у мене в серці не затих

За все тобі спасибі,низький уклін о земле, наш уклін!

Пам'ятки української вишивки на жаль збереглися лише за кілька останніх століть

Розцвітай, ти веснонько, кррасна, духом творчості все онови

Благословенні, ви, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди

Розвійтеся з вітром , листочки, зів'ялі розвійтесь як тихе зітхання!

Україно! Ти, моя молитво!

І не було алей і пірамід ні вишуканих вин ні пундиків ні печив (Л. Костенко).

Там батько плачучи з дітьми а ми малі були і голі не витерпів лихої долі...( Т. Шевченко)

По стежці щось веде мене до хати... Стібок матусених слідів

( О. Довгоп'ят).

Кораблі кораблі в золотистій імлі ви у долю мою як в легенду ввійшли (В.Івасюк)