Речення.Пряма і непряма мови. Варіант 2

Розгляньте сучасне фото Софійського собору в Києві. 

Хвалиться, що на весну мотор купить молотити.

Я читала, що Іван Франко знав напам'ять увесь «Кобзар» .

Дмитре,що маєш робити?

За що ж вони розлучили мене із тобою? 

А журавлі летять собі додому ключами. 

Дівчата засміялися , мов маленькі дзвіночки чемно привіталися з ранковим сонцем.

Ігоре,туристів на вулицях Києва легко впізнати. 

Чи то наша неочікувана поява спричинила сльози на очах нашої улюбленої вчительки, чи то перший дзвоник торкнувся таємних струн її душі.

Потім думка шугнула в Україну, в тихий зелений куточок над сріблястою Сулою.

Андрій, Данилів син, звичайним став шевцем .

Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося .

То пронесеться над болотом чайка, то промайне бистрий чибіс і грудкою впаде в ситу землю.

Я з радісним серцем вирушаю туди, де на мене чекають найрідніші й найближчі мені люди – мої батьки.

Найважливішим у житті кожної людини є її народження. 

Леся Українка — це ласкаве патріотичне ім'я. 

Пан наказав убогому, щоб його дочка із стеблинки льону виткала сто ліктів полотна.

Чіпка питає в бабусі Оришки, чи воли говорять?

Я так завзято благав слово, щоб не мовчало, бо краще вмерти, все сказавши, аніж мовчати, живучи.  

— А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. — Заходь, заходь! 

Марина відповіла, що калина — символічна рослина.

-Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно співали, так гарно...

«А куди ви їдете, люди добрі?» — осмілився спитати Павлусь .

Гість каже: “Ніби ти сонце, щоб усіх обігріти?”