Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні

розповідні, питальні, окличні               

питальні, спонукальні, окличні

розповідні, питальні, спонукальні   

розповідні, окличні, спонукальні

розповідні, питальні, окличні         

питальні, спонукальні, окличні

розповідні, окличні, спонукальні

окличні та неокличні       

граматична основа якого складається з одного головного члена речення (підмета або присудка)

в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення

у якому наявна тільки одна граматична основа;

яке складається тільки з головних членів речення

Вивчаймо рідну мову.                                    

Не можна не любити рідної мови.

Мова об'єднує людей у національну спіль­ноту.

Люблю красу чарівного слова.

Сніжок припорошив землю.                          

Падає лапатий сніг.

Усюди засніжило.     

Біліє сніг.

Не доля вирішує – людина творить свою долю. 

Було, мабуть, гарно: вночі випав сніг.

Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах.

Ліс іще дрімає, а з синім небом уже щось діється.

Калина - символ України.                   

Люблю жовтогарячі чорнобривці.

Біля хати яскравіють мальви.      

Бережіть природу рідного краю.

спонукальне, просте, двоскладне, поширене

розповідне, просте, двоскладне, поширене

спонукальне, просте, односкладне, поширене

розповідне, просте, односкладне, поширене

Щовесни каштан розцвітав ніжно-рожевими квітами.

Схилились берези безлисті, а вітер у гаї завив.

Щирим золотом приснуло сонце з-під високих та чорних ялин, половинкою вирізалось на крайнебі.

На осінніх росах дозріває гречка.

Миті жодної не можна повернути щоб заново по-іншому пожить.

Хтось стиха завів пісню до нього пристав ще один голос.

Із серця виросла калина над хвилями  Дніпра злетіла пісня журавлина .

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

… і починав накрапати дощ

… і пригинав до землі дерева

 … і здіймав на дорозі куряву

… і розганяв чорні хмари

Тримай голову високо, та не задирай носа.

Бідняцька цнота краща від панського злота.

Бідність – не гріх.    

Бідному завжди вітер в очі.