Речення з однорідними членами

Над берегом річки линула журлива народна пісня.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

Тож ставай до хороводу і за піснею народу далі йди в святкову ніч...

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

Любив дід гарну бесіду й добре слово.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

І день, і ніч, і тисячі ночей, спасибі вам за цю Шехерезаду.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі.

Роман - людина сумирної, ніжної вдачі.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.

Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

З клена зірвався широкий жовтий лист.

Знову залунала улюблена мамина пісня. 

Ніч розкинула над селом своє темне всипане зорями шатро.

Високий чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху - косовицю. 

Полилися веселі хорові народні пісні.

За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки.      

Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Досвітні огні переможі урочі прорізали темряву ночі.

Тепла липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях.

Іде гроза дзвінка і кучерява. 

1, 2

1, 3

3, 4

1, 4

У вітрині стояли торти «Наполеон» «Шварцвальд» «Варшавський» «Київський». 

Кожен кущик горбок долинка кожна стежечка все це було йому знайоме.

І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю.

Усе навколо лиш для нас з тобою ці сині квіти ця пахка земля.

На вершечку стрілецької гори на горах і видолинках скрізь уже панувала тиша.

Гарячий степовий вітерець подихнув і обдав польовими пахощами зігрітою травою чебрецем материнкою.

Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля й море.

Чарівний світ пливе переді мною як-от сині води білі піски хати на високих берегах.

Тихий шум лісу синява високого неба запах зелених трав все це наповняло серце Дороша невтішним болем

І це повітря і покручені лози і трава усе це мимохіть нагадувало їй щасливі хвилини життя.

Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках.

Усюди на полі у лісі у містах і селах  відчувався аромат весни.

Є в нас сила і правда, і слава, і земля своя рідна й свята.

Водієві вже не видно було нічого: ні підйому, ні місива колії - скло перед ним було заляпане грязюкою. 

Шумить і шепче, і тривожить зрадивий дощ із-за кутка.

Справжні чудеса можна побачити уві сні, або в казці.

Львів'яни люблять і пишаються своїм містом.

Ми відвідали не тільки музей, а й встигли побувати в картинній галереї.

Петрик зацікавився й грунтовно вивчав математику.

Ведучий розповідав не тільки про природу краю, а й про звичаї його жителів.