Речення з однорідними членами

А. Найвищі Карпатські гори на Івано-Франківщині.

Б. З кленового пагона зірвався широкий жовтий лист

В У хаті стояв густий передсвітанковий морок.

Г Випускники зібралися теплого з лагідними вечорами серпня.

А. Які характеризують предмет з різних боків.

Б. Які характеризують предмет з одного боку. 

А 1,2

Б 2,3

В 3,4

Г 1,3

Д 1,4

А. Лупиться під палаючим сонцем старенький вимитий дощами дах.

Б. У голосі твоїм бринять людяні теплі співчутливі нотки.

В. Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожі.

Г. Тінь сягала аж на дальні вкриті молоденькою зеленню кручі.

Д. Ліворуч на стіні чорніли ковані двері угорі високий критий залізом дах.

А Надворі пахне молодим осокорячим листям.

Б Сині зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

В Під осінніми високими зорями затихають оселі.

Г В гарячий літній день ліс на горах сяє а в долинах чорніє.

Д Сльози радості збігають по чисто виголених худих щоках.

А.То тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Б.Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною

В.А мати жде і поглядом далеким шукає битий посивілий шлях.

Г.Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною.

Д.Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі.

Ж.Вже здалеку бачу маленьку білу постать на обніжку.

У неділю яскраво світило сонце.

Понеділок настав одразу по неділі.

У вівторок на роботі пан Пляшкер сидів такий неспокійний.

Коли нарешті вибило п'яту годину, він накинув куртку і миттю вискочив з контори.

­

Пан Пляшкер умить пробудився сів і роззирнувся по кімнаті.

Бажаю гарного нового блакитного водолазного костюма.

Пан Пляшкер поставив важіль на "ввімкнено" й замислився.

Він хвильку подумав а тоді сказав.

Усі марки долари динари зникли так само, як і з'явилися.

Пам"ятай минуле і думай про майбутнє.

На війні треба мати розум старого, силу молодого і відвагу орла.

Пляшкер повернувся й пішов до своєї кімнати.

У кімнаті пана Пляшкера гурготіло, торохкало і гримало.

У суботу пан Пляшкер прокинувся рано-ранісінько.

Чашки в кухонному буфеті підскакували й бряжчали, наче під час землетрусу.

Пан Пляшкер спробував ще трохи заснути, але не зміг.

Пан Пляшкер поспіхом надягнув куртку, і вийшов з кімнати.

Цілий ранок пан Пляшкер не виходив з кімнати, дедалі нетерплячіше ходив з кутка в куток.

Годинами хлопчик сидить над роялем і вимолює у клавішів пісню

У серці панують злагода і мир.

Кобзарі, лірники, бандуристи - народні митці.

Як колись, так і тепер люди шанують майбутнє.

кобзарі створювали думи, пісні,легенди.

Неподалік од хати росла велика, старезна липа.

О,О,О

ОіО, ОіО

О, або О

О, але О

однорідні додатки

Однорідні обставини

однорідні підмети

сніг усе падав, і вулиця посвіжіла.

Спохмура позираючи собі під ноги, хлопець ішов поволі.

струни жалібно скрикують, гніваються, кричать разом з дорослими

Однорідні присудки

Однорідні підмети

Однорідні означення

Однорідні обставини

Марина була смілива й проворна.

То ведмідь ішов напитись, остудитися в воді, то збирають під дубами чорні вепри жолуді.

На лісах дрімучих, темних, на незайманих степах спочивала Україна в золотих, дитячих снах.

Не стихав до ночі галас, дикий рев і ніжний спів...

В цю таємну ніч Купала в лісі папороть цвіте розцвітає обсипає цвіт-проміння золоте.

Ні долі ні волі у мене нема зосталася тільки надія одна.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі.

Човен плавко загойдався на волі, а далі тихо й рівно посунув по воді над зорями.

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні...

По лісах блукали кози, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки.

Ловлю останній промінь на хмарах, продовжую тебе у вогні, в лампі, у феєрверках, збираю з квіток.

Лебедині білі зграї в небі хмарами летять, навкруги орлині крила гучно, хижо лопотять.

На річках, високих горах, серед багон і болот городи, міцні твердині будував собі народ.

Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

Над самим Дніпром на горах, огороджений з боків ровом, мурами, валами, Київ виріс і розцвів.

Тихі ніжні зорі спадали з неба ...

По лісах дрімучих темних з луком пращур наш ішов...

Раз якось був тихий літній вечір.

Блискають тільки гострі колючі згуки.

Вівса, пшениці, ячмені - все злилося в одну могутню хвилю.

Все повторялось - і краса, й потворність.

Ах, як багато: неба, сонця, веселої зелені.

...Ось і ворога відбито, все минуло - гнів і жах...

Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі.

Попідтинню сіромаха і днює, й ночує.

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка: все се було йому знайоме, промовляло до його.

Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита, з рум"яного сходу линуло світло, і м"якими хвилями розпливалося поміж небом і землею.

Учітесь, читайте і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.

У драмі людській небагато дій - дитинство, юність, молодість і старість.

Усе тут мовби однакове: і похилі до води вільхи, і засніжені береги.

Твори Марка Вовчка перекладають чеською польською болгарською французькою.

У парку ростуть різні рослини як-от сон півники болотяні ряст

У бабусиному саду достигали вишні черешні та порічки.

Любов надія та віра утворюють людяність.

Луки і лісі під пензлем осені барвисто немов шедеври пейзажиста горять на виставці краси.

Українські письменники а саме Володимир Сосюра Павло Тичина Максим Рильський з фронту передавали аудіозвернення, які підтримували бойовий дух народу.

У мрії все рівне й сьогодні й минуле і щастя і вічність і мить.

А соловей аж горло надриває співає щебече свистить і тьохкає.