Речення з однорідними членами

граматично не пов'язані із членами речення і виражають ставлення мовця до висловленого;

називають особу, предмет, до якого звертається мовець; 

рівноправні між собою, виконують однакову синтаксичну функцію, відповідають на те саме запитання;

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення.

Тече вода в синє море, та не витікає.

То зоря згасає, то меркне місяць у чорній млі.

За лісом сонце сходило і розсіювалося біле плетиво хмар.

У небі то ракети розгоряються, то гаснуть зірки.

Настало душне і гаряче літо.

Іноді під ногами хрускає лісова гіллячка або жолудь.

Пахнуть гіацинти, нарциси, бузок.

Україна - це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати.

Біля віконної рами висить невелике чотирикутне дзеркало.

Дивовижний незбагненний світ відкривався переді мною.

Є в нас сила і правда і слава і земля своя рідна.

Міцні чоловічі пальці тримають маленький різець і торкаються ним серцевини липи.

Важкий човен помаленьку й мляво сунувся по воді.

Ми маємо право на сум і любов.

В'ється стежка по долині і ховається в гаю.

Дід уже був старий, але повороткий.

У нашому саду була розкішна флора жоржини й кропива любисток і ревінь.

Столиці міста й містечка велетенські та зовсім крихітні країни усе це тепер випало Іванові Силі побачити на власні очі.

Усе докупи злилося материна любов піклування батькове дитячі забавки радощі й горе.

Усі весну щиро люблять і люди і пташки і дерева і комашки і ніжна травиця.

1

4

2

3

Усе на землі прагне сонця, спокою, радості.

А світ такий мінливий і бентежний!

Хоч у лісі, хоч у полі шукатиму долі.

Співають дзвінко сонячного дня птахи і листя, вітер і хмарини.

За шкільними партами схилились чорняві біляві русяві голівки.

Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній.

В густім зеленім березовім гаю весело щебетали пташки. 

Рівна невблаганна спека ллється з неба.

Лози, висип, кручі, ліс - усе блищить і сяє на сонці.

На городах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-чорні, й жовтогарячі квіти.

Часом насниться синій барвінок, сивий полин і сум чебрецевий.

Квітнуть вишні в моєму саду, пахнуть солодко, ніжно, тремтливо.

У лісі не було нічого ані грибів ані ягід ані черешень.

І все поволі зникає море скелі земля.

Трохи далі ростуть могутні дерева дуб граб берест.

Жито пшениця й овес усе разом поспіло й присохло.

Пролітають над ними віки лихоліття і хмарки.

Ніхто і ніде мене не чекає. 

 Хай буде сад і дерево крислате і кіт-воркіт і ще багато див. 

Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні.