Звертання, вставні слова, словосполучення

Я не їла нічого, не спала вночі, співанки розгубила.

З нею я ділити завжди буду радощі, тривоги й жалі. 

А у човні ж усяка всячина: і матерії, і вино, і олія.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.

Увійшло в історію ім’я однієї української співачки, можливо завдяки її сумній та романтичній долі.

Козаки понасували башлики на самі очі, і здавалося, дрімали.

Нога була ціла, непошкоджена, але, видно, боліла.

Дядько не казали, а, може, ще й не напитали дівки.

Усе довкола здається ялинковими прикрасами, новорічною феєрією. 

 І знову все стихло здавалося навіки.

Видно борсук знав, коли достигають плоди, і зараз навідувався до яблунь.

Буває часом сліпну від краси. 

Думи, мої, думи, мої, лихо мені з вами!

Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже. 

Дочко, моя, Мар’яно, оддам тебе за пана. 

Люби мене, моє серце найду свою долю.

Прийде може Денис та й розкаже вдома про Романа (О.Гончар). 

Опукою згори аж вітром зашуміло орел ушкварив на ягня (Є. Гребінка).

До речі наш мовник дав мені й чисто українське ім’я «Олесь» доти я звався просто Сашком (О. Гончар).

За даними синоптиків завтра буде дощ. 

.Дівчино, рибчино, не плач, не ридай! (С.Руданський)

Хотів би я, мамо, веселі пісні співати й сміятись, як діти (С.Черкасенко).

Це ти, моя зоряна батьківська хато, зринаєш сьогодні вві сні (Д.Білоус).

Десно! Наснись мені...( О.Довженко) 

Сагайдачний був не тільки воєнним стратегом, а й мудрим державним діячем.

Магазин пропонує різне шкільне приладдя: ручки, олівці, циркулі, лінійки.

Не лише українська культура творилася в містах і монастирях, а й на Січі.

У музеї можна дізнатися багато нового про звичаї й традиції нашого народу.  

усіх цифр

лише цифри 2

цифр 1 і 2

цифр 1 і 3

цифр 2, 4

 Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

Красо України Подолля! Розкинулось мило, недбало.

 Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Ніночко, у тебе ж великий талант до літератури.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу, і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.

 Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі мабуть, залишають свої сліди.

мабуть, отже, на мою думку, до речі

на щастя, на жаль , видно, словом

навіть, майже, приблизно, принаймні

дякую, по-моєму, майте на увазі, вибачте

адже, тож, нібито, причому

Цвіте при зорях бабусина Марфина груша, чорніє зеленим мохом солом’яний дах на низенькій хатині… ( Складне речення)

Сниться мені поле, вечори барвисті, береги пахучі рідного Дінця (В.Сосюра). (Просте речення, ускладнене однорідними додатками)

Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим (А. Малишко). (Просте речення, ускладнене непоширеним звертанням)

Мигнуло правильне (може, колись навіть гарне) висушене, немолоде вже обличчя (І. Вільде). (Просте речення, ускладнене вставленою конструкцією та однорідними узгодженими означеннями, безсполучниковий зв'язок)

Даруйте на слові, мені важко вас зрозуміти (Панас Мирний). (Просте речення, ускладнене вставним словом)