Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання

 Усе одбивається в пісні, як у морі: Рожева зоря і червоная кров,

І темна ненависть, і ясна любов, І промінь пожару, і місяць, і зорі.

Гомін різноплемінних мов, калейдоскоп облич, парний подих тропіків і гул

Атлантики все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег.

Щастя – це трикутник, а в нім є три боки – віра, надія, любов.

У драмі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.

З другої хати доносилася сумна журлива пісня.

Чарами віє від необмеженого синього простору.

Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману.

На збори нашого десятого класу прийшли вчителі.

Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м’яку

сиву воду.

Бери-но цвіту по власній змозі, І хліба, й солі і втіхи в хату,

Лиш не забудь заплатить в дорозі Людській любові звичайну плату.

Учітесь, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.

Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів.

По дорозі знущань і образ, З Богом в серці й гіркою сльозою,

Крізь епохи і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою.

Чи тільки терни на шляху знайду Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

Моє село мої тумани Мої весінні солов’ї Досвітні роси на світанні

І грози й вигроми мої Усе що чув що передбачив, не виплакати.

Усе було все кануло у Лету розлуки зустрічі прощання і жалі.

Скрізь у саду в полі у лісі панував осінній спокій.

На світі можна жить без еталонів По-різному дивитися на світ

Широкими очима з-під долоні Крізь пальці у кватирку з-за воріт.

Воно (насіння) в нас було скрізь де не повернись в горщиках у вузликах на

жердках у сінях в повітці попід стріхою в сипанках в мішечках та мішках.

То лиш багачі, мов тими мурами, від села відгороджуються височенні плоти з

терниною та битим склом на острішках, широкі брами з дашками та залізними засувами, злющі чорні собаки аж печінки собі з’їдають на линвах щоночі.

Переконатися пора зробиш зло не жди добра.

Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив

твою м’яку й чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою; і очі мої, і мій слух усі почуття заспокоєні біля тебе

Гори мають незвичайну будову їхні породи зім’яті в складки химерних форм,

роздроблені й покривлені.

А на Десні краса! Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці.

Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по

місцях недолі й сліз.

Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні

жебонлива криничка при перехресті доріг терпкий запах лісової конвалії усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ.

Дерева а саме груші яблуні сливи вкрились буйним цвітом.

Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.