Речення з різними видами зв’язку

Природу треба охороняти та любити, щоб нащадки згадали нас з теплотою, щоб не соромно було за своє життя на Землі.

Стомлена тяжкою працею та повсякденними турботами, вона йшла, тримаючись за серце.

Боротьба є умовою існування людини: життя вмирає, коли закінчуються прагнення, суперечки, мрії.

Я кілька днів очікував, щоб у залі консерваторії відбувся концерт, присвячений пам’яті Прокоф’єва.

Листя на деревах поступово змінює колір, а згодом тихо опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

За чорними хмарами ховається небо, настирливо крапає дощ, що може йти без зупинки кілька днів поспіль.

Підрядний та сурядний.

Підрядний та безсполучниковий.

Безсполучниковий, сурядний, підрядний. 

Підрядний та безсполучниковий.

Сурядний та підрядний.

Безсполучниковий, сурядний, підрядний. 

Трьох  частин

Чотирьох частин 

П’яти частин

Шести частин

Трьох  частин

Чотирьох частин

П’яти частин

Шести частин

Трьох  частин

Чотирьох частин

П’яти частин

Шести частин

 Потрібно робити лише те, що бажають твоя душа й серце, і тільки тоді людина досягне вершини своєї творчості.

Ви тільки задумайтеся над тим, як приємно відпочити ввечері під зоряним небом на прохолодній траві, а навколо тебе - тиша.

Я дізналася, що в сусідньому селі під час грози блискавка підпалила хату а хлопчик, ризикуючи життям, зміг винести з вогню маленьку сестричку. 

Роззирнулася, сподіваючись, що все це сон, який зараз мине, що з усіх вулиць посуне люд, і стануть навколо церкви, засвітять свічечки, і вдарять великодні дзвони… ( К. Мотрин)

Сонце борсалося в тому киселі, ніби заплутана в павучих тенетах муха; сьогодні вночі місто, здається, не змогло прийняти щодобової нічної купелі,  і вимести зі своїх закутків застояну жарінь.

Бабуся перед якимсь втемнілим образом поставила саморобну свічечку й ревно почала молитися доти, поки не згадала, що мені доконче треба показати грізний і страшний суд — господа нашого Ісуса Христа друге пришестя.    (М. Стельмах).

За високою стрункою дзвіницею, що так поривається вгору, десь у білому підхмар'ї зникають лебеді.

Ідуть од шахти шахтарі, а даль така широка та іскриста там, де рум’яна стежка од зорі Біжить в село, що стало уже містом.

Така там була температура, і так мене парою проймало, і стільки крові з мене вийшло, що я відчув себе здоровшим.

Глибоку повагу відчували люди до землі яка «парує та хліб готує» і повага ця часто доходила до обожнювання (В. Супруненко).

Уява хлібороба витворила божества які на його думку опікувалися родючістю землі у низках міфів та легенд проповідувалися моральні норми ставлення до неї землю не можна було паплюжити ні дією ні словом (3 підруч.).

Біля Дніпра на камені гарячім заснув і сон мені приснивсь горю край шляху полум’ям вербовим (В. Самійленко).

Темні хмари укрили небосхил, затулили ясний місяць, усе навколо заснуло, тому що ніч прийшла панувати на землю.

Нехай кохання не покидає моє серце, а юність  хай буде такою щоб кожен позаздрити міг.

Я підійшла до села, перша побілена хатка, яка кинулася у вічі  була Тетянина.