Речення з відокремленими членами

Зібрані до Острога князем, учені мужі переїздять до Львова та Києва.

Очі її, постійно освітлені зсередини м'яким, живим сяйвом, були наче видимим предметним вираженням її душі.

Пішли по всій Іспанії ченці, зодягнені в лахміття, як старці, підступні пастухи людського стада.

Чугайстер, оживлений звуками пісні, знов уже підкидав п'яти, заплющив од вдоволення очі й наче забув про утому.

Він говорив про речі, повні жаху для мене, просто і спокійно.

Дядько скинув в'язку розмальованих у червоне й зелене кошиків.

Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається мало не як ефемерне видиво.

Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою.

Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.

І амфори прикопані в землі тримали довго вина прохолодні.

Захована під кунтушем сталева сорочка князя на плечі залилася кров'ю.

Одухотворений інеєм ліс озивається гортанними звуками.

На краю занесеного снігом рівчака зупинилися.

Палахкотить у ранкових святочних туманах напхана намолоченим збіжжям монастирська клуня.

Приголомшені несподіваним нападом дружинники смоленського князя не вчинили опору.

Смертельно поранена першим же пострілом у груди вона лежала на закривавленому снігу біля свого лігва.

Переляканий розтривожений я вискакую в двір.

Заспокоєний я усміхнувся світові.

Корова наблизилася до розстеленого на траві рушника .

Розморений спекою я вже не був такий уважний до вудки та спінінгів.

Добриня поїхав, прямо піднявся на гору, поминув ремісницький посад, густо забудований і ремісницькими будинкам, і халупами, і майстернями, і опинився на майдані перед Білгородськими воротами.

Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі.

Перед ним блиснув вугол білої стіни, підперезаний внизу червоною призьбою, зачорніли орною плямою одчинені двері з одвірками помальованими блакитною фарбою з червоною вузькою смужкою навкруги.

Коло вікон висіли віконниці, помальовані ясно-синьою фарбою.

Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом.

На той час одним із найпомітніших культурних центрів в Україні стало місто Острог на Волині резиденція князя Констянтина Острозького.

З Острогом пов'язані імена Герасима та Мелетія Смотрицьких визначних учених добре знаних у європейських країнах.

Ось північ вдарила найкращий праці час.

Сукняна бекеша підбита хутром туго обтягувала його ставну постать.

А ми сільські самутки, даємо радість коли не мужицькій душі то мужицьким закаблукам і не спимо в заметіль.

Ви знаєте, що Свічка, брат наш славний, здобув для нас князівський привілей.

Саньми правив Марко, старий довірений слуга Хмельницьких.

Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван.

Що їй думалось тоді, моїй сільській босоногій Ярославні, перед людяністю, скромністю і мудрістю якої я й досі схиляю свою вже посивілу голову.

Голова колгоспу, колишній батьків товариш висловив щире здивування.

Приходив обвіяний духом полів, свіжий як дика квітка .

Місто сприймається ним у нашаруванні віків, у їхньому багатоголоссі, сприймається як нерозривний єдиний витвір.

Жену від себе голоси поля, і тоді на мене як дощ спадають небесні.

Дрібно сиплеться регіт на металеву дошку як шепіт .

Твоє журавлине ,,ку-ку'' спливало як сльози по плакучій березі ізмивало мою утому.

Незважаючи на повних п'ятдесят, у його вдачі було щось безтурботне, навіть хлоп'яче.

Попри всі злигодні й турботи переднього краю, Хома навіть погладшав.

Микола, незважаючи на хворобу горла, не втратив свої божевільної пристрасті до музики.

Кривдульський, усупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоб сварити, накричати.

Ніжно дзвеніла над ним хвоя смерек, змішавшись з шумили ріки

І лише підкреслюючи велич картини, поодинокі й тонесинькі пташині голоси звучать скупо.

Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу.

Сумерки сприяють нам, і відбивши їх сим разом, будемо мати спокій на всю ніч.

Всупереч прогнозам фахівців, урожай був не нижчим за минулорічний.

Монахи, переписуючи книги, додавали дещо від себе.

В особливо небезпечних місцях старий обходив забіч, весь час не спускаючи з ока слідів і перемацуючи очима кожний непевний закуток, купи вітролому, каміння.

Спустили ще два плоти, щоб окружаючи ворогів, турбувати їх іззаду стрілами.

Привівши конягу в ліс, я думав ще назбирати грибів, але, допавшись до книги, забувся про гриби, і про конягу, і про ліс.

Олесь пхає закляклого пальця в рот, і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням.

Жита зашамотіли, піднімаючи догори свої похилені колоски

Йдуть по долині і, йдучи, співають.

Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині.

А Григорій, зніяковівши, зв'язавши вірьовку посередині, прив'язав до хлівця, і не оглядаючись пішов собі.

Він збирав квітки і косичив ними свою крисаню, а втомившись лягав десь під сіном.

Вони робили собі курпало у потоці і, роздягшись, бовтались у нім.