Річна підсумкова контрольна робота з української мови. 8 клас

світить сонце

біля школи

байдики бити

мокрий від зливи

Один із нас буде відпочивати

Дощ почав накрапати

Я люблю читати

Птахи злетілися спати

Поезія...це завжди неповторність.

Новорічна ніч...як казка.

Це...мій будинок

Серце...не камінь

Сьогодні ми вирішили піти у ресторан "Дольче Віта"

Місяць світив ясно, зорі миготіли в небі

Луна прокотилася гаєм

Шевченко палкий захисник українського слова

Ми з подругою живемо поруч.

Василь сильно любив природу.

Христинка стомилася у дорозі.

Вероніка завжди хвилювалася перед контрольною роботою

Вечір чеше розпущені коси свої

Софія Олегівна як вчитель української мови та літератури часто складала тестування для своїх учнів

Мов повітря люблю рідну мову

Ген за видноколом стеляться тумани

Я люблю тишу весняну.

Трави пахуть молодістю й літом.

Яскраве сонце світить, але не гріє.

Трепетні рядки листа

Весною віє свіжістю та літечком в повітрі.

Роки пролітають невпинно.

Плавай, плавай, качечко, річечкою глибокою.

Дощ шумить, наче весняна пісня.

У саду росли червоні та жовті тюльпани.

Небо є чистим, безхмарним.

Іде гроза дзвінка й тривожна.

Теплий літній вечір зігрівав душу.

Козаки не тільки були озброєні шаблями, а й пістолями.

Оксана підготувала доповідь, скориставшись допомогою бібліотекарки.

Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу.

Ой сонце світить дуже ясно.

Вітре буйний ти з морем говориш...

Серце мовчало, тихо пробиваючи такт.

Зашумів весною степ.

Падав сильний дощ наче із відра.

Приблизно половина учнів виконала всі завдання на відмінно.

Володіння нормами літературної мови є безсумнівно важливим складником загальної культури людини.

Ми все-таки добре відпочили на вихідних.

Надія, ніжністю зігріта, допомагає існувати у житті.

Засумував, на дивані котик не отримавши улюбленої концерви.

Одного холодного, зимового вечора ми дивилися фільм.

Учні кожного дня ходять до школи окрім вихідних.

У лісі жив самотній вовк розчарований у людях.

У яснім покрові в короні зір виходить ніч.

Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.

Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно твоє!

Ліс зустрів мене, як друга.

Івась, як учень, був мудрим і чемним.

У школі працювала вчителька, на прізвище Сірко.

І. Франко відомий, як фольклорист

Марко, замість виконання домашнього завдання, грався з друзями.

Це залицяння впало в очі усім учням, навіть учителю.

Кожній людині властиво помилятися, але нікому крім дурнів не властиво бути впертим у помилці (Арістотель).

Мені ніхто не допоможе із цією справою, крім тебе.

Блакитне небо прокинувшись від втоми чекало нового дня.

Співають ідучи дівчата та матері вечерять ждуть.

Не потрібно сидіти склавши руки.

Тато їхав швидко й не зупиняючись на зупинках.

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Ця стежка вела їх угору, ближче до вершини.

Потрібно робити добрі справи і не чекаючи похвали

Сніг, блискучий та легкий, падає на землю.

крапку з комою

кому

двокрапку

тире

До тебе, Україно, струна моя перша озветься.

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Усе тимчасове інструкції слова і гроші.

І море і озеро і широкий степ усе було залите гарячим маревом.

І срібні сурми журавлів і ранки голубі все заплелося в тій дорозі.

Високі береги зеленувата вода лози усе було залите гарячим сонцем.