Різновиди складних речень

Українська тема в творчості Айвазовського присутня і в образах міст, і в самих краєвидах.

Гаряче спалахує доріжка на воді, повняться світлом хмари, густішають тіні в очереті

Коли настав час почати конкурсну роботу в Академії мистецтв, Кричевський звернувся до весільного обряду.

Богдан Ханенко народився 1849 року на Чернігівщині у відомій поміщицькій родині, яка мала великі маєтки, подаровані ще гетьманом Кирилом Розумовським.

Світ ловив його, та не спіймав.

Серед учених, які належать світу, дуже яскравою особистістю є видатний мовознавець Агатангел Кримський.

Сергій Параджанов здобув освіту спочатку в Тбілісі, де народився, а потім – у Москві.

Спеціальних правил гри тоді ще не було: натовп гравців у погоні за м′ячем змітав усе на своєму шляху.

Нині людина широко застосовує самоцвіти в техніці: нездоланний алмаз обробляє нетверді сплави, чарівний рубін народив лазери.

З прадавніх часів оливкові дерева вважаються ознакою добробуту тієї місцевості, де їх вирощують.

Вони нашивали самоцвіти на одяг, носили вправленими в перстні, кольє, діадеми та інші прикраси.

Грибів уже немає, і мурашники заснули.

Вітер в′южив холодну снігову пилюку і випав нею скрізь.

Сніг засипав дороги, подвір′я, зрівняв з узгір′ями річку, прим′яв до землі кущі та гілля дерев.

Потім якось одразу знявся вітер, і дерева скинули з себе останнє вбрання.

Мені дуже хотілося побачити усіх птахів зблизька, впіймати хоч одного, взяти до рук.

Вітер сильно дмухнув на хмари, і закрили вони надовго сонечко.

Ішли житами шарудливі хвилі вітру, хилили колос до землі.

Вже цвіт опав, коротші стали дні.

Левади вабили холодками темно-зеленими, водою ставків блищали, розкидалися шатрами верб, яворів, кущами калини.

Струмує повітря, тиша мліє, і ніде нікого.

Затремтіли зірки, посмутніли й погасли в імлі голубій.

Потемніло, завітрило, закрутила курява.

Зробив я собі лука й сагайдака, звідки й пішло моє прізвище.

Де пройшли комбайни, одшуміло поле, під металом гострим колос одшумів.

На сонці ясени горять, спадають ягоди з шовковиць.

Тут кожна жменя глини, кожна дощечка зігріті долонями батька-матері, що прагнули вибудувати оберіг родинного щастя.

Перемовляючись, шпаки моторно бігають і живляться комахами,які ще не поховалися в землю, під корінні, у щілини.

Приємно, коли позіхає дід і коли дзвонять до вечерні літом.

Відкрилися степові простори, далекі скіфські кургани в примарнім сіяння ласкавого сонця здаються попелясто-сірими.

Чути, як пристрасно співають пташки в густій зелені.

Татарські бранці ніяк не можуть повірити, що їх врятовано.

Задерши морду, вовк завив тоскно й скімливо та швидко обірвав виття і побіг у напрямку до села.

Вітер шурхотів верхів′ям, та поскрипував інколи стовбур до стовбура.

І соловейко на калині то затихав, то щебетав.

Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся.

Минула перша, а Микола не повертався з роботи.

Сонце світить, та воно не гріє.

Дико й дзвінко лунали тоді крики ранньої іриці.

Природа була ніби в змові з подіями, і вона попереджала нас своїми грізними знаками.

Заспівали треті півні, на сході вже давно згасли зорі, і осиротілий місяць приблід.

Він пішов до дверей, і мати тричі перехрестила його велику, перетяту сизим шматом потилицю.

Падає лист на чорну, напівзгнилу стерню, на розвержений, припрілий полукіпок, на розпухлі снопи, з-під яких півмісяцями проростає несіяне жито.

Молодиця підійшла до зваленої липи, почала було обривати запашний цвіт, та й спинилася.

Із степу, як із вогкої печери, тягло свіжою прохолодою.

Тигри йдуть воду пити ввечері, як уже смеркне.

Відчуваєш, як серце сповнюється тривогою.

Ішла так, мов не бачила татар.