Розділові знаки у безсполучниковому реченні

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Торгуй правдою більше бариша буде.

Угорі почало виднішати місяць зійшов.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

Як зараз бачу ген горить мій степ.

Посієш вчасно уродить рясно.

Пан гуляв у себе в замку у ярмі стогнали люди.

Гляне водою обіллє.

Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Продержало з тиждень морозом земля заклякла як кістка.

потім приймаю контрасний душ.

щовечора ходжу в басейн плавати.

це сприяє загартуванню організму.

мій брат у цей час вилежується.

Робитимеш до поту: їстимеш в охоту.

Вітер війнув - листя з дерев полетіло.

День довгий - вік короткий.

Добре бідному: у нього від багатства голова не болить.

У ступі товкти воду — вода і буде.

потім він натиснув на дзвінок.

підійшовши до дверей.

й почав прислухатися.

двері відчинилися.

потім зайшов до кімнати.

подуває легкий вітерець.

у небі жодної хмаринки.

море виграє хвилями.

вечір доволі холодний.

сади буяють ароматами.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Боятися вовків у ліс не ходити.

Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

В одну мить розсунувся простір - зорі стали ближче.

Обоє плакали у бур'яні: поет і його доля.

Схід уже червонів малиново, але навколо стояла пітьма.

Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді.

Україна моя починається там, де доля моя усміхається

До землі прихилився зоряний вечір, пісню тиху заспівав

Затишно в хаті, чисто і тепло, мову про хліб я заводжу навмисне

Змолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця

Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки.

Як явір простягає віти до явора через ріку, так матері одної діти шлють пісню

гомінку.

Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло.

Учи азбуку – прийде хліб у руку.

І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними, як у дружній сім’ї.

Мороз притискує зривається північний вітер мете сніг через рейки.

Знаю з попелу сходять квіти.

Вірю з каменю б’є джерело.

В осінній час сім погод у нас сіє віє туманіє шумить гуде і зверху йде.

Рада б зірка зійти чорна хмара заступає 

друга частина виражає причину того, що відбувається в першій.

друга частина конкретизує, доповнює, пояснює зміст першої.

вони виражають одночасність подій.

вони виражають послідовність подій.

наступна частина порівнюється за змістом з попередньою.

тире

двокрапку

крапку з комою

кому

Здобудеш освіту побачиш більше світу

І досі сниться під горою між вербами та над водою біленька хаточка .

Виглянуло сонце озеро вмить проясніло

Не зможеш прийти сам хоч лист передай.