Самостійна робота. Відокремлені члени речення.

То був тендітний. бліденький підліток, мало схожий на сільських хлопчаків.

У селі бігли з дворів чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями.

Крижина добра, важка, товста, міцна.

Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку.

В борозні, у зерні, у колоссі я батьківський слід пізнаю.

Він продовжував із Савкою свою розмову, образливу й гірку для нас.

Музика лине в глибину небес плавно, велично, гармонійно.

У небі сонце, і весна, і журавлиний крик.

Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм.

У Львові, привітному та відкритому для гостей місті, найбільша кількість пам'яток історії та архітектури в Україні.

Кумедний, із хвостом кота, із хоботом слона, Бім-Бом зроблений переважно із солодкої вати.

Наші пращури, окрім Перуна, поклонялися Ярилові та Сварогу.

Багата фантазія наших предків розселила мавок і русалок у полях, лісах і водоймах.

Центр стелі прикрашає ліпнина - спрут із щупальцями у вигляді сплетіння раковин, морських зірок, рослин.

На Тернопільщині є місто Кременець.

Після вечері Юлько вигідно простягся на канапі, заклав руки за голову.

І пробував передати все те чіткими чорними лініями на невибагливому тлі сірого паперу.

Стефко замкнув двері, щось буркнувши під ніс, і подивився на сестру.

То не віл був у ярмі звичайний господарський віл якого паша й спочинок могли зробити щасливим.

Він ішов у ярмі скорившись силі хоча часом із гніву очі йому наливалися кров'ю.

Старше покоління показувало ще на долонях мозолі від шаблі піднятої в оборону народних і людських прав.

Свіжі традиції волі такі свіжі що часом трудно було відрізнити сьогодні від учора підтримували жевріючу під попелом іскру.

Власники душ повернених у робоче бидло записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми найбільше боялися того неспокійного вільнолюбного духу народного.

Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім "прощавай" рідного закутка окрім Соломії.

Старше покоління свідок іншого життя показувало ще на долонях від шаблі.

Соломія підійшла до ставка скочила в човен і почала шарити ні днищі.

Одним зручним скоком Соломія опинилася на березі й із такою легкістю витягла з тину коляку мовби то була застромлена дитиною ломачка.

Остап перекинув через тин за яким стояла Соломія сакви й сп'явся на тин.

Але й там далеко від рідних осель настигала його панська рука.

Остап сів у човен і Соломія відіпхнула від берега.

Чорний панський гай потиху відсувався назад закутуючись волокнуватими пасмами білого туману.

Ні спека дня ні бурі не морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Коли вам предметі не подобається в певному предметі напружтеся й постарайтеся знайти в ньому джерело радості радості пізнання нового.