Самостійне робота. Безсполучникове складне речення

з однорідними та послідовними частинами

з однорідними та неоднорідними частинами

з послідовними частинами

з послідовними та неоднорідними частинами

А ти трошки мене обійми, і я не змерзну (У. Самчук)

Свіча затріпотіла – й світло, мов голуба, пустила в лет… (В. Стус).

Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (Л. Костенко).

Така собі, всього у ній потроху (Л. Костенко).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

даруючи красу

несе тепло, радість, енергію

люди милуються красою

і сонце дарує свої промінці

даруючи красу

і освітлює все навкруги

несе сяйво в кожну хату

ним милується кожна родина

Виснажилися студені джерела, задихнулася від спраги річка й померла.

Марно воркують лагідні горлиці, тривожно голосять одинокі зозулі.

Пропливали широкі сірі неорані українські лани, розбиті возами, зруйновані міста і чорні вікна спалених домів.

Отець Лісовський лякав усіх й грозив карами всім без винятку, він чіпляв гріхи до всього сущого…

Замовкла пісня поклав Музикант флейту на лаву й пішов до хати.

Гуде ліс сухо подзвонюють мідним листом дуби співають сосни у високості під ногами тугі мов литі жолуді.

 Поволі чвалали курними степовими шляхами сірі воли рипіли вози погейкували погоничі.

Частина саду являє собою крутий рельєф вона найменш упорядкована й справляє враження екзотичного лісу.

безсполучникові складні речення з рівноправними частинами

безсполучникові складні речення з нерівноправними частинами

І літо минуло, і осінь прийшла і листям пожовклим всі стежки покрила .

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева .

Зійшли сніги, шумить вода, весною повіва, земля квіточки викида, все мертве ожива .

Хороші у степу отакі хвилинки, коли зберуться всі разом і непомітно за розмовою почнуть пісню .

Осінній вечір морозом дихав, у небі місяць немов п’ятак.

Що швидше наближався час закінчення школи, то більше було в учнів тривожних розмов про майбутній фах.

Я знаю: мова мамина — свята, в ній вічний, незнищенний дух свободи.

Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь, широко стелиться килим ясно-зеленого вівса, далі, наче риза рути, темніє просо.

Зрадів ліс, бо почався дощ.

Коли ідеш удвох, то дорога коротша.

Знаю: весна буде рання.

Мені все подабається: село, люди, природа

Раптом вовк настрожився : йому почулися постріли.

Зрубав дерево - посади два.

Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б"є

Всякому місту - звичай і права

у яких прості речення рівноправні за змістом і пов’язані підрядними сполучниками

у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова

у якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів

А ти трошки мене обійми, і я не змерзну (У. Самчук).

Свіча затріпотіла – й світло, мов голуба, пустила в лет… (В. Стус).

Безмірно жаль, що ніжність вже не в моді (Л. Костенко).

Така собі, всього у ній потроху (Л. Костенко).

Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх.

(П. Загребельний).

Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима.

(Т. Мельничук).

Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

Не русалонька блукає - то дівчина ходить

Не я це зробив, а - він.

Київ - столиця України

зіставлення

пояснення

перелік

завжди є

немає

залежить від змісту речення

за допомогою сполучних слів

за допомогою інтонації

за допомогою змісту

Прийшла осінь золота загорілось листя на деревах.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Усе ясно великого бажання вчитися та не маєш.

Править хтось малим човенцем в’ється стежечка злотиста.

 Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

На зеленій траві біті чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.

 Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.

сади буяють ароматами.

вечір доволі холодний.

море виграє хвилями.

у небі жодної хмаринки.

 Селом знову розносились голоси: дівчата йшли ворожити.

Такі в них порядки: одні сплять, інші мурашник сторожують. 

Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.

Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.

 причини

умови

протиставлення

наслідку