Семестрова контрольна робота. Українська мова, 9 клас (ІІ семестр)

А Життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег (М.Коцюбинський).

Б Тільки арештант, тільки той, хто має надлюдське терпіння і надзвичайну волю, може проробити таку роботу (Іван Багряний).

В Я розпадаюся тоді в чуття і не можу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені не так легко (О.Кобилянська).

Г Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало (О.Довженко).

А І росло ще, пригадую, багато тютюну, в якому ми, маленькі, ходили, мов у лісі, в якому пізнали перші мозолі на дитячих руках (О.Довженко).

Б А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць (М.Коцюбинський).

В А ввіччю, либонь, стояв відтворений образ того, хто не здався, лишився таки там (Іван Багряний). 

Г Була вже майже укінченою артисткою і працювала саме над одним образом, який хотіла продати і поїхати до Італії, щоб побачити тамошню штуку та найти й собі дорогу до неї (О.Кобилянська).

А Ось туди, де ти пообморожував ноги й легені, де ти, врешті, в біді та злиднях, серед страхітливих пригод і азіатських турбот дочасно склав свої бурлацькі, ревматичні кості (Іван Багряний).

Б Влітку дід частенько лежав на погребні ближче до сонця, особливо в полудень, коли сонце припікало так, що всі ми, й наш кіт, і собака, і кури ховалися під любисток, порічки чи в тютюн (О.Довженко).

В Розкажи, як за горою сонечко сідає, як у Дніпра веселочка воду позичає (Т. Шевченко).

Г Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (М.Коцюбинський).

А Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри (М.Коцюбинський).

Б Часом, коли сонце добре припече, він аж синів увесь від кашлю і ревів, як вовк чи лев, хапаючись обома руками за штани, де була та грижа, і закарлючуючи догори ноги, зовсім як маленький (О.Довженко).

В Не менш давні і не менш легендарні омулі, що стали одною з перлин всенародних гордощів, тому що купувати їх тут стало священною традицією (Іван Багряний).

Г Коли б усі були артисти освічені і виховані, почавши від чуття аж до строю, не було б стільки погані й лиха на світі, як тепер, лиш сама гармонія й краса (О.Кобилянська).

А 2

Б 4

В 3

Г 5

 А неоднорідною підрядністю

Б однорідною підрядністю

В послідовною підрядністю

А три підрядні частини, поєднані послідовною підрядністю

Б три підрядні частини, поєднані однорідною підрядністю

В дві підрядні частини, поєднані однорідною підрядністю

Г дві підрядні частини, поєднані неоднорідною підрядністю

 А Ми дивились довго, як хмаринка тане, як синіє синь, як колише вітер струни павутин (М. Рильський).

Б Я готовий повірити в царство небесне, бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда безіменні, святі, незрівнянно чудесні, горді діти землі, вірні діти труда (В. Симоненко).

В Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колосся, як гладить милому волосся щаслива, ніжна наречена (Д. Павличко).

Г Пройшло немало років, як погас вогонь війни й вичахли гармати (Д. Луценко).

А Весни такої не було й не буде, як та була, що за вікном цвіла (Леся Українка). 

Б Як не хочеш, дівчинонько, дружиною бути, то дай мені таке зілля, щоб тебе забути (Народна творчість).

В Коли сонечко вимахне з-за дерев і настил на поромі закурить сріблястим відпаром, ми вирушаємо на той бік.

Г Стоять вишні і журяться похилі, що в хмари сонечко зайшло, що листя й квіти облетіли, що їх снігами замело (О. Олесь).

 А Смислові відношення в безсполучниковому складному реченні (БСР) бувають трьох видів: з однорідними частинами, неоднорідними частинами, протиставними частинами.

Б Частини БСР можуть мати лише інтонацію переліку.

В Між частинами БСР ставлять кому, якщо вони виражають послідовність подій.

Г Між частинами БСР треба ставити двокрапку, якщо вони виражають одночасність подій.

А вони виражають послідовність подій.

Б наступна частина порівнюється за змістом з попередньою.

В вони виражають одночасність подій.

Г друга частина виражає причину того, що відбувається в першій.

Д друга частина конкретизує, доповнює, пояснює зміст першої.

А Переконатися пора: зробиш зло - не жди добра.

Б Мені відкрилась істина печальна; життя зникає - як ріка Почайна.

 В Гляне, холодною водою обіллє.

Г Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити.

 А Минулася буря - і сонце засяяло.

Б Я люблю їхати на поле тоді, як ниви зеленіють та хвилюються зеленими хвилями.

В Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте!

Г Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій,

і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй.

Д Пам'ятаю: тривожні оселі, темні вежі на фоні заграв; там з тобою у сірій шинелі біля верб я востаннє стояв.

А Міцна сім’я міцна держава.

Б Світали ночі вечоріли дні.

В Ловив рибку впіймав рака.

Г Подивлюся серце защемить.

Д Небо зоряне завтра дощу не буде.

А На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.

Б Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

В Віз ламається чумак розуму набирається.

Г Усе ясно великого бажання вчитися та не маєш.

Д Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

А Весна іде красу несе.

Б Я знаю мова мамина свята.

В Боятися вовків у ліс не ходити.

Г Не штука ганьбити штука ліпше зробити.

Д Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

А Навкруги тиша, скрізь ясно, з поля вітерець віє, з гаїв холодок дише.

Б Поглянь у себе: море там вирує, міниться і грає.

В Зачарувать мене не зможе він — твоїх очей йому не замінити.

 Г Облітають квіти, обриває вітер пелюстки печальні й розкида кругом.

Д Весна вдягла у зелень віти в дуба: уже курличуть в небі журавлі.

 А стало чути навіть політ бджоли.

Б навіть дерева стоять безшелесно.

В пролунав дзвоник на урок.

 Г усе навколо принишкло.

Д навколо запанувала дзвінка тиша.

А подуває легкий вітерець.

Б у небі жодної хмаринки.

В море виграє хвилями.

 Г вечір доволі холодний.

Д сади буяють ароматами.

А Тільки я скажу одне: хочеться, так хочеться мені вчитися.

Б Законів боротьби нікому не зламати, закони материнства ніхто не перемінить

 В Немає щастя вічного, немає, є вічний бій за щастя для усіх.

Г Зрозумів: мені вчора пощастило.

Д Потім впали сніги, вдарила люта зима, захурделило.

А Зростала певність, що все скінчиться добре,— і Соломія зазнає ще щасливого життя.

Б Глибока ніч цілою вагою налягала на груди та не давала дихати, а думки несміло знов мацали мозок, ворушились і розгортались.

В Гарний сильний голос співав на воді, все наближаючись, все зміцнюючись, і турки заслухались.

Г  Соломії було якось особливо весело й легко сьогодні на душі, так здорово дихалось морозним повітрям, усе погане відсувалося назад, блідло.

А Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі.

Б Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

В Пропасниця тіпала, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що Остап на превелику силу діставав собі воду.

А граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, що становить окрему, відносно завершену думку.

Б завершене усне або письмове висловлювання на певну тему, у якому можна визначити мікротеми, ключові слова.

В сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема.

Г стисло сформульовані основні думки, що відтворюють суть прочитаного.

А частки

Б займенники

В часові форми дієслів-присудків

Г синоніми

 Д вставні слова