1) Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто. (2) Церкви підняли високо вгору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані. (3) Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе. (4)Недалеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок. (5) Удалині степ, тонув у своїй зеленій траві то здіймаючись, то опадаючи. (6) Гарно всюди, красиво так, не налюбувався б! (7) На багато років уперед я був зачарований красою рідного краю!
Пунктуаційну помилку допущено в реченні: