Синтаксис простих і складних речень. Пряма мова

Чи є щось гарніше за великодній світанок?

 З діда-прадіда цілющу силу він дає кожному

Яка це добра і світла година, коли село йде на Великдень до церкви

 якось журливо ставало на душі.

 однак на ґанку ще точилася розмова.

так що все птаство затихло

 а людина – без щастя

і води, цих першооснов життя.

тому що усе живе загине.

коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі

у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання

ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

  Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.

Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

Дощ пройшов і світлі ручаї в синє море виливають воду

   В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі

мов пізньої похмурої осені

щоб пролитися рясним дощем

бо сильний вітер їх щодуху підганяв.

незважаючи на погану погоду.

так що відпочинок був цікавий

 щоб відвідати ботанічний сад.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край

А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.

Духовність – озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.

  Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі

На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

День був сонячним і небо здавалося ще більшим

Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетіти в небо

Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.

 У товаристві лад усяк тому радіє

Добре сказано Сенекою жорстокість народжується з посередності й слабкості.

Коли ідеш ранковим полем, то грають бризки від роси.

Ніч була довга, думалося, що ніколи вже сонце не зійде.

День такий, що жалітися грішно.

Люблю людей землі своєї, бо й я землі своєї вірний син.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

 Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.   

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись.

Одцвітає сонях за селом, а гречки іще не квітували.

Уся земля мов оживає, коли над нею сонце сходить.

Гроза пройшла, зітхнули трави, квітки голівки підняли.

День згаса за обрієм, ліг туман долиною ,і зоря у небі скоро спалахне.

Ще й до жнив не дожив, ані жита не жав.

Чим далі троянці просувались до центру, тим трудніше їхалось.

Густо ріс очерет, так що тяжко було крізь нього пробиратись.

Хай які б нас не кликали далі, перед нами єдина мета.

А щоб не втрапила в хату біда, треба до всього докласти труда.

Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.

На уроці вчитель каже: "Хто задачку цю розв'яже?"

"Буде добра каша", - каже бабця наша.

Іду і людей я питаю: "Де тут дорога до рідного краю?"

Соловей щебече в лузі - "Добрий ранок всім вам, друзі!"

"Земле мила, чи даси мені ти крила?" - питаю.

"Ми спитали соловейка навесні" - "Ти для кого так виспівуєш пісні?"

І затьохкав соловейко на калині - "Я пісні співаю Україні!"

"Козацькому роду - нема переводу!", - співають в народі давно.

Диктор повідомив про відкриття у місті нового стадіону.

Диктор повідомив У місті відкрився новий стадіон.

Диктор повідомив що у місті відкрився новий стадіон.

За повідомленням диктора в місті відкрився новий стадіон.

"П": А.

"П", - а.

"П!"- а.

"П?" - а.

Хай буде так сказав Їжак

Попалася лисиця в пастку і каже Хоч іще рано а доведеться заночувати

Равлик каже до сови із високої трави Мудра тітонько сова, в тебе мудра голова.

Куди ти йдеш журилась мати

 Сонце вже ховалось за гори,коли раптом повіяв сильнийвітер

 Мама і тато, дочка і два сини, сусідка Катерина та її онук зустрілись випадково у парку.

Ми прагнемо миру і злагоди в родині і все для цього робимо.

Прилетіли птахи, і на землю спустилась весна

  Жовтий колір — це ко­лір пшеничної ниви, хліба, зерна, жовтогарячого сонця

3

4

5

6

Фарба на віконних рамах від давності облущилася й обсипалася оголила чорне дерево

Бійці скинули із себе плащ-палатки вкрили ними міномети від дощу

Хлопець схопився за гілляку руками розгойдався і сплигнув на землю

Теплий дощ напоїв спраглу землю повернувши каштану молодість

Буде бите царями сіянеє жито!

Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми гніздами.

Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля.

На випускний вечір до закинутої в полтавські степи школи не приїздили ні

Тичина ні Вишня.

Маленькою хмаринкою темніє над глибоким яром закинутий у степу хуторець.

На причілку хата була підперта двома стовпами обмазаними білою глиною.

Од вікон до самої печі простягся промінь ніби одягнені стовпи виткані з сонця та дрібного пороху котрий ворушився в чсному проміні неначе дрібненька мошка.

Над Максимом нахилилося поччервоніле від гніву лице Тугара Вовка

Тільки собаки надворі ще довго брехали роздратовані криком та світлом у хаті в таку пізню добу.

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

Словами: "Від кларнета твого - пофарбована дудка зосталась" Євген Маланюк характеризує пізнього Павла Тичину.

Композицію роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" О. Білецький характеризував як "будинок з багатьма прибудовами й надбудовами"

Е. Золя написав колись палку статтю "Що я ненавиджу", яка закінчується так: "А тепер ви знаєте, що я люблю, до чого відчуваю пристрасну любов ще з юних літ".

"Слова - полова, але вогонь в одежі слова!..." - писав Іван Франко.

М. Рильський наголошував, що "не тільки в художній літературі, а й у кожному слові людському увага до мови - доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму".

"Київська міська рада пропонуватиме обмежити використання в магазинах поліетиленових пакетів", - повідомляє прес-служба відомства.

У повідомленні зазначено: "Погоджено проект рішення щодо зменшення використання поліетиленових пакетів у магазинах та інших місцях продажу товарів".

"Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам, - зазначає розробник, а далі пропонує: - Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки, багаторазові торбинки тощо".

"Щороку в масштабах ЄС на смітниках виявляють вісім мільярдів поліетиленових пакетів, - мотивують це рішення чиновники - тобто на одного європейця припадає 200 одноразових пакунків за рік".

"Частина пакетів потрапляє до Світового океану з катастрофічними наслідками для морської флори та фауни", - додає автор проекту Костянтин Яловий.

Зо всіх куточків: зі стін, з вікон, з долівки і з мене самого — вставали згадки дитинства і пливли передо мною (М. Коцюбинський).

Тиша була наповнена всякими звуками — і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).

А місяць все такий же, — і молодик, і повен, і серпик, і рогалик, і місяць, як діжа (Л. Костенко).

Коли стояли в резерві, він майже ніколи не вилазив із нарядів, і в нього вічно було щось відірване, ґудзик від шинелі, або хлястик, чи підошва від чобота.

Приготувала ти гірке та сиве зілля — ковилу, кермен, полин-траву (М. Доленго).

1

2

3

4

розкидаючи рожеві плями по піску.

тепло разом із собою забирало.

надворі починало темніти.

ніби пірнало в безкрає море.

Мліла під блакитним небом земля, яка напоєна була життєдайним теплом весняного сонця.

Це був красивий молодий хлопець, який лише вчора покинув шкільну парту.

Край дороги, якою їхали вершники, густо цвіли ромашки.

Ліс простелився перед мандрівником, який переливався весняними барвами.