Синтаксис простого ускладненого речення. Контрольна робота

Чужим не розбагатієш.

Зима - час казкових подій.

Ми працюємо разом.

Наша історія тільки починається.

Опівночі айстри в саду розцвіли.

Метелик білий в маки залетів.

  А журавлі летять собі додому.

Тільки шелестіло листя на березі.

Митець пригощає світ своїм серцем.

Людина довго пізнає себе.

Січ складачлася з з шістдесяти з чимось куренів.

Чисте небо не боїться грози.

означенням

обставиною

присудком

додатком

1А, 2В, 3Г, 4Д

1Б, 2В, 3А, 4Г

1Д, 2Б, 3А, 4В

1В, 2А, 3Б, 4Г

1 Б ; 2 А ; 3 В; 4 Г

1 В ; 2 Б ; 3 А; 4 Г

1 В; 2 А; 3 Г ; 4 Д

1 В; 2 Д; 3 А; 4 Г

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Коло великоднього столу заствленого усяким свяченим стояла Олеся.

Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.

Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка.

Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво.

Могутні дуби стоять замислившись.

 Білий димок догори здіймається хвилюючись. 

Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи.

Мене там мати повивала і повиваючи співала.

Зігнув перехожих у дугу мороз насупившись сердито.

Коні боязко косячись на батіг почовгали дворищем.

Стомившись од напливу вражень Шептало спинився.

До ставка городами вся наша братія бігла не чуючи ніг.

Справді дощ перестав.

Може осінь схоче в гості завітать?

Деревам щось напевне сниться.

Зроби кревно та з’їж певно.

Наближення зими в усьому серце чує і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках.

Все бачить поет у широкім роздоллі і небо, і море, красу світову і людям співає він пісню свою.

Ах, як усього багато неба, сонця, веселої зелені.

… 

А наше все круг нас і води, й дерева, і переплески хвиль, і вогкість лісова, і хмари… 

двокрапку

тире

наявні всі розділові знаки

 двокрапку   

тире

кому

розділовий знак не ставиться

Вишита сорочка нагадувала Надії про її люблячу маму.

Утомлена  бабуся розповідала різні історії своїм онукам.

Слово передане від батька до сина  летітиме крізь бурі і дощі. 

А думи, в слово перелиті, і після тебе будуть жити.

 Думка погано висловлена, втрачає свою цінність.

Побілена матір’ю хата, запрошувала гостей.

Може і справді найліпший спосіб уникнути пастки іти їй назустріч.

Через тумани лихі через велике горе ти світиш мені моя зоре.

Правда є на світі.

Прописна істина викладена дотепно справляє враження нової.

Він може подолати цю відстань швидше.

І відкрилося мені моє призначення якщо врятувати хоча б одну істоту то разом з нею врятуєш цілий рід.

Однак за однією з наукових гіпотез саме Північне Причорномор'я могло бути прабатьківщиною аріїв.

Класична пластика і контур строгий і логіки залізна течія оце твоя поезіє дорога.

Хочеш їсти калачі не сиди на печі.

То зоря згасає то меркне місяць у чорній млі.

1

2

3

4

мабуть

може

однак

навіть

чуєш

глядачі

тренери

вони

футболісти

футболісти й тренери

....вражають красою дерева.

Дерева.... вражають красою.

Красою вражають дерева....

Вражають красою дерева....

Вражають красою.... дерева.

Осріблені місяцем гори, здаються казковими.

Вишитий майстринею рушник приковував погляд.

Повітря, насичене густим ароматом, заповнило кімнату.

Одягнена у весільний одяг, вона ніби не йшла, а пливла над землею.

Оточене густими кущами озеро, було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами, озеро було не широке, а довге.

Оточене густими кущами озеро було не широке а довге.

Хмари завирували, закипіли рушили вперед опускаючись усе

нижче.

Наблизившись до церковної садиби молодший парубок відбіг

від гурту.

Дарина вийшла з хати, але, поминувши будинок, попрямувала

в сад.

Отак живе собі село, притулившись, попід горою край затоки.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум'я хмар.

Хлопці бігли не чуючи ніг.

Вони сиділи склавши руки.

присудком

не є членом речення

додатком

обставиною

Чого зажурився мій любий козаче?

Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря на погоду.

Ніщо так не красить людину як натхнення.

Десь кажуть є гора де не співають птиці.

Без сумніву й ми не в тім'я биті.

Отже червень розпочинаються канікули!

Мабуть сонця сьогодні буде мало.

 Діти, будьте обережні на дорозі!

Діти, будьте обережні на дорозі, будь ласка!

Будь ласка, будьте обережні!