Синтаксис. Пряма та непряма мова. Діалог. 9 клас

Не на тебе ждать я буду поет відповідає.

Лицар крикнув От спасибі.

Тут поет запитав Хто там.

Брат сказав я йду до міста а ти залишайся вдома.

Вгамуйся думко не літай так буйно.

 Усе іде але не все минає над берегами вічної ріки.

Лелеки щовесни прилітали виводили діток знову відлітали.

А: “П?”

 “П?” – а.

 “П”, – а.

 береться в лапки;

пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире.

не береться ніколи в лапки;

Син у захопленні спитав у матері: «Звідки взялися ці квіти в нашому саду?»

«Гарно і затишно на серці стало», стиха мовив хлопчик.

Жінка спитала, чого він мовчить.

«Яка ти розкішна, земле», - думала Маланка. – «Весело засівати тебе хлібом, прикрашати тебе зелом, заквітчати квітками».

Дівчина грайливо запитала, невже я й справді мавка лісова.

Дівчина грайливо запитала, що вона й справді мавка лісова?

Дівчина грайливо запитала, невже вона й справді мавка лісова.

Невже вона й справді мавка лісова, дівчина грайливо запитала.

-- «Як ти учишся, Семене» – «„Трійки в табелі у мене...» – 

 – Як ти учишся; Семене?

– «Трійки в табелі у мене..»

– Як ти учишся, Семене?

– Трійки в табелі у мене... 

– Як ти учишся, Семене? – Трійки в табелі у мене.

«П, - а , - П».

  «П, - а : - П».

 «П, - а , - п».

 «П! – а: - П».

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

Чоловік, піднявши злегка картуза, повагом промовляє – «Люди, схаменіться».

простим реченням;

прямою мовою;

словами автора;

вставними словами.

А: «П »;

«П», — а;

«П!» — а;

А:«П!».

особливий різновид чужого мовлення;

точно відтворений чужий вислів;

розмова двох осіб;

чуже мовлення, уведене автором розповіді в текст.

дужки;

лапки;

тире з обох боків;

квадратні дужки.

« Той лиш пошани достоїн, хто мову шанує свою», - підкреслював Володимир Сосюра

Я запитав товариша: «Ти підеш на річку ловити рибу?»

«Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» - слушно застерігає Василь Симоненко.

«Як гарно»! – сказала сестра;

Учитель наголосив учням: «Дружіть з книгою!»;

« Я піду на річку ловити рибу» - сказав Олег.

... дужка.

... крапка.

... лапки.

... тире.

... діалогом.

... цитатою.

... словами автора.

... непрямою мовою.

Один стародавній філософ пояснюв Людина має слухати вдвічі більше, ніж говорити  

Мудрець наполягав Краще слухати, ніж говорити

Будь уважним слуха­чем з початку і до кінця пропонує Дейл Карнегі

Дружня сім'я гори зрушить завжди наголошує батько.

...завжди беруться в лапки.

...можуть писатися з лапками і без.

...завжди пишуться без лапок.

Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, мука твоя – єдина, очі твої – одні.

Японський письменник Акутагава Рюноске сказав: "Щоб зробити життя щасливим, треба любити повсякденні дрібниці".

Римський філософ Сенека сказав говорив, що найщасливіший той, хто не думає про щастя.

Заревли корови по дворах, закричали гуси на плавах, протягли своє "ку-ку-рі-ку" горлаті півні.

перед словами автора

після слів автора

усередині слів автора

немає прямої мови

"В Україні кажуть: Веселка воду п'є."

Поет підвівся з крісла й відповів - "Це моя перша вчителька."

"Ну, з богом!", – сказав дядько Тихон.

"От би Ніні це побачити, от би вона зраділа," – пурхнула в голові думка.