Синтаксис, пунктуація

Підійшовши до старовинного замку, почався дощ.

Туристи перебіжками дісталися до сувенірної крамниці.

Тут вони і подарунків собі накупили, і дощ перечекали.

Потім мандрівники перетнули площу й потрапили до твердині.

вікно, яке блимало світлом каганця.

як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

незважаючи на те, що дощ періщив стіною.

так що всі намагалися йти тихіше.

Над нею швидко розметані хмари, важко позбутися відчуття, що будова не

рухається й не пливе кудись за Дніпро.

Той, хто потрапив на Хрещатик, стає ніби іншою людиною.

Вишивка – це вид мистецтва, що виник давно.

Знайомство Соломії з Пуччіні переросло в щиру дружбу, яка тривала довгі роки.

Ще не вродився той, хто все порвати б міг, що зв’язане народами й віками.

Лише завзяті лісоруби, яких стежина привела, присядуть біля джерела, де клен

шумить зеленочубий.

Чую, як в гніздах ворушаться птиці, як прибуває вода у криниці.

Куди голка, туди й нитка

Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під

низькою оселею осміхнулися.

Дорога ліворуч була закрита. 

Потрібно оновити комп’ютерні програми.

Вітер був сильний, поривчастий. 

У сільській хаті пахне любистком.

Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіслав.

Будь не тільки сином батька, а й сином народу

Думка про землю будила Маланку по ночах.

Руки матері землю прикрашають.

означенням

обставиною

присудком

додатком

Зелені поля починають палати жовто-зеленим вогнем.

Земля не може жити без сонця.

Під осіннім холодним небом табір здавався великим кладовищем.

Довго я не хотіла коритись весні.

Тепле повітря навкруги було напоєне пахощами степових квітів.

А день почав зростати.

Я зобов'язаний допомогти старому.

Великий, довгий шлях зуміли ми пройти.

Довгий літній день наближався до вечора.

Холодна осінь оповила землю сивими туманами.

Сонце висіло між верхівок тополь.

Чарівниця-осінь починає розвішувати на гілках золоті ду­кати чарівного листя.

Універмаг розпочав продаж літнього одягу.

ЗНО виявив рівень навчальних досягнень учнів з рідної мови.

ВНЗ розпочав вступну кампанію.

ООН розглянула кілька важливих питань.

1Г, 2Б, 3В, 4А

1Б, 2Г, 3А, 4В

1В, 2Д, 3А, 4Г

1Г, 2Б,3В, 4Д

Десь гонить вітер хмари пелехаті.   

Нові громи схрестились на мечах.

А степ уже сивий на поминках плаче.   

А небо синє і ясне.

Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра.    

Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстро.

Хмари піднялися вище мов пасма диму.

 Вони були схожі як дві краплі води.

1А, 2В, 3Г, 4Д

1Б, 2В, 3А, 4Г

1Д, 2Б, 3А, 4В

1В, 2А, 3Б, 4Г

Я натомився жити без душі.

Мовчання - це велике вміння вести бесіду.

Не шануватись дівчині - негоже.

Є заповідь - прощати ворогам нашим.

 НЛО приземлився на лісовій галявині.

Токіо вабив студентів своїми університетами.

 Малий поні понуро опустив голову.

 П'ята авеню стрімко наповнилася людьми.

Навзаході недобре спати хворим. - безособове

 Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. - означено-особове

Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь, не йдіть. - означено-особове

Малих було нагодовано обідом разом із князем.-безособове

Прийшла зима.

Вузенька покручена вуличка.

Жоржини за вікном .

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

оскільки вчора була сильна хуртовина.

ніби лежала товста пухова перина.

тому що не була розчищена від заметів.

так що не можна було доїхати до міста.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу-білу та пухку-пухку ковдру.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Повітря було настільки прозоре, що з табору видно було чорне пожарище на південному схилі.

2

3

4

5

1 Б ; 2 А ; 3 В; 4 Г

1 В ; 2 Б ; 3 А; 4 Г

1 В; 2 А; 3 Г ; 4 Д

1 В; 2 Д; 3 А; 4 Г

А. У м’який теплий сум обгорнені всі настрої та враження поета

Б. Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя.

В. День був літній спекотний.

А. Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.

Б. Данило сідає на поріжку, розв’язує ганчір’я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.

В. Восени можна ходити до лісу просто по запахи, на дегустування їхнього розмаїття, для пригощання їхньою животворною цілющістю.

Довгі вечірні тіні перекреслюють порослу споришем вулицю.

Налякане голосами людей продиралося через хащі стадо зубрів.

Дивиться хлопець на зіткані зі срібла вишняки й мало не зітхає.

Люблю ходити по вкритій кришталевою росою ранковій траві.

Коло великоднього столу заствленого усяким свяченим стояла Олеся.

Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.

Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка.

Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво.

Не писав я до тебе в останні дні через те, що був у дорозі.

О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.

Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без науки неможливий розвиток суспільства.

Цвіте липа так буйно й розкішно, що все місто плаває в духмяних пахощах.

Могутні дуби стоять замислившись.

 Білий димок догори здіймається хвилюючись. 

Краще вмерти біжучи аніж жити гниючи.

Мене там мати повивала і повиваючи співала.

Переступивши поріг, Остап почув у кімнаті знайомий голос.

Виглядаючи у вікно, у мене злетів картуз.

Сонце, сідаючи за гору, мостилося на спочинок, як утомлені люди.

Дівчина тихо заспівала, сівши біля печі й схиливши низько на груди голову.

Сонця не стало видно, сховавшись за хмарою.

Мандруючи горами, учнями було зібрано колекцію рослин. 

Сонце вже пригрівало, висушуючи рештки роси.

Прощався з літом я, блукаючи лугами.

 учитель рекомендує учням робити нотатки.

учень повторив увесь вивчений матеріал.

увесь матеріал має бути повторений .

велику роль відіграють тренувальні вправи.

Додивившись цікавий фільм, настав вечір. 

Відвідавши природознавчий музей, школярі жваво ділилися враженнями від побаченого.

Відчинивши двері, діти почали колядувати. 

Під'їжджаючи до лісу, несподівано вискочив вовк.

Дивлячись на онуків, у бабусі котилися сльози.